Ентоні Скарамуччі, засновник SkyBridge Capital і колишній помічник президента США з комунікацій, піддав різкій критиці новий закон CLARITY. На його думку, заборона на випуск цифрових активів для федеральних чиновників — це лише косметичний захід, який не вирішує глибинної проблеми інсайдерської торгівлі в американському уряді. Фінансист наполягає: етичні норми мають регулювати всі операції з використанням інсайдерської інформації, а не лише угоди з криптовалютами.
Корінь зла: зарплата конгресменів
В ефірі CNBC Скарамуччі вказав на головну причину системного конфлікту інтересів — низьку оплату праці в Конгресі. Члени законодавчого органу отримують близько $180 000 на рік. Такий рівень доходу, на думку експерта, змушує політиків шукати способи монетизувати конфіденційну інформацію, яку вони отримують на службі. Як рішення він пропонує звернутися до досвіду Сінгапуру, де державним службовцям виплачують багатомільйонні оклади в обмін на жорсткий етичний контроль.
Справа Пелосі: статистика, яка говорить сама за себе
Позиція Скарамуччі підкріплюється показовою статистикою. Публічні звіти про торги свідчать: портфель колишнього спікера палати представників Ненсі Пелосі, яким керує її чоловік Пол Пелосі, протягом багатьох років приносить дохід, значно перевищуючи індекс S&P 500 і навіть фонд Berkshire Hathaway Уоррена Баффетта. Згідно з деклараціями за 2024 рік, Пелосі заробила 70,9% проти 24,9% у бенчмарка, а її сукупний дохід з 2014 року перевершує показники індексу на тисячі відсотків. Конгресвумен Анна Пауліна Луна раніше звинувачувала Пелосі в інсайдерських угодах, однак офіційних звинувачень пред'явлено не було.
Звична схема: як Конгрес блокує прозорість
Скарамуччі нагадав і про спроби послабити контроль за трейдингом у самому Конгресі. Законодавці вже одного разу скасовували заходи прозорості за допомогою процедурного голосування, щоб не виносити питання на широке обговорення. У квітні 2012 року Конгрес ухвалив закон STOCK Act, який забороняє торги на основі непублічної інформації, але вже через рік прибрав вимогу публікувати угоди співробітників в онлайн-базі, провівши поправку через одностайне схвалення без поіменного голосування.
Глава Мінфіну Скотт Бессент запропонував повернути жорсткіші обмеження на фондові угоди для парламентарів, але, як зазначає Скарамуччі, «вони не можуть дозволити собі дві квартири… у них повно лазівок, купа відряджень і ще маса способів отримати гроші».
Мій аналіз: косметичний ремонт замість фундаментальних змін
Оновлений CLARITY уже забороняє президенту та іншим федеральним чиновникам випускати або підтримувати цифрові активи, але це лише мала частина проблеми. З самого початку Скарамуччі називав такий варіант компромісу з етики нежиттєздатним. Поки незрозуміло, чи поширить Конгрес цей самий підхід на власні угоди з акціями — часу на ухвалення рішення до серпневих канікул майже не залишилося. Заборона на криптовалюти може стати прецедентом для інших обмежень, але домогтися схвалення решти вимог буде складно: Конгрес чинить опір змінам понад десять років.
Як аналітик, я бачу в цій ситуації класичний приклад «регуляторного захоплення»: закон CLARITY створює ілюзію боротьби з інсайдерською торгівлею, але не зачіпає її корінь — недосконалість системи оплати праці та відсутність реальної відповідальності. Поки Конгрес не наважиться на болючі реформи, будь-які заборони залишаться лише фіговим листком.