Уряд Казахстану офіційно затвердив правила стратегічного цифрового майнінгу. Документ набуває чинності з 1 серпня, і це знаковий крок для криптоіндустрії регіону. Згідно з новими нормами, стратегічний майнінг — це робота за квотою на електроенергію з граничними тарифами, але з зобов'язанням передавати частину видобутих активів державі.

Як це працює

Видобуті монети спрямовуються до автономного кластерного фонду «Астана Хаб», а потім переходять у довірче управління АТ «Національна інвестиційна корпорація Національного Банку Казахстану». Ці кошти інвестуватимуться в Національний стратегічний крипторезерв. Фактично, Казахстан створює механізм, за якого майнери стають постачальниками ліквідності для державного криптофонду, подібного до ідеї біткоїн-резерву обсягом до $1 млрд, про який раніше ходили чутки.

Вимоги до учасників

Для участі в програмі майнер повинен подати заяву через канцелярію уповноваженого органу або державну електронну базу. Ключові вимоги включають:

  • ЦОД для майнінгу потужністю не менше 150 МВт;
  • Підключення до мереж від підстанцій 35 кВ і вище з дозволеною потужністю не менше 1 МВт;
  • Обладнання з хешрейтом кожної одиниці не менше 150 TH/s;
  • Відсутність заборгованості за обов'язковими платежами та обтяжень на майно;
  • Два договори з операторами зв'язку, сервісний центр та кваліфікований персонал на майданчику.

У разі відмови через невідповідності майнер може подати заяву повторно після їх усунення. Виняток — випадки, пов'язані з відсутністю вільного обсягу електроенергії. Після схвалення укладаються договори з «Астана Хаб» та енерговиробничою організацією із затвердженого переліку. Також вимагається створення нового криптогаманця для розподілу видобутих активів.

Суміщення та перспективи

Правила допускають суміщення стратегічного цифрового майнінгу зі звичайною діяльністю. Водночас затверджено порядок розподілу цифрових активів, що підлягають передачі до Національного стратегічного крипторезерву. Нагадаю, що 8 липня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав указ «Про заходи зі стимулювання та розвитку індустрії цифрових активів».

Експертна думка: Цей крок Казахстану — не просто регулювання, а спроба створити симбіоз між державою та майнерами. Однак високий поріг входу (150 МВт та обладнання від 150 TH/s) відсікає дрібних гравців, що може призвести до консолідації ринку в руках великих індустріальних операторів. У довгостроковій перспективі такий підхід може посилити контроль над криптоактивами, але також створить прецедент для інших країн, які шукають баланс між енергоємністю майнінгу та державними інтересами.