Ардуїно б'є на сполох: прихований борг техногігантів загрожує повторенням криптокризи 2022 року
Паоло Ардоїно, генеральний директор Tether і технічний директор Bitfinex, провів лякаючу паралель між поточним станом справ в американському технологічному секторі та сумнозвісною криптокризою 2022 року. Його попередження ґрунтується на стрімкому зростанні «прихованого» боргу п'яти найбільших техногігантів.
Аналіз, проведений Nikkei, показує, що сукупний прихований борг Alphabet, Microsoft, Amazon, Meta (визнана екстремістською в РФ) та Oracle зріс приблизно у вісім разів за останні чотири роки, досягнувши оціночних $1,65 трильйона. Це вибухове зростання відбувається на тлі агресивних інвестицій у штучний інтелект (ШІ).
Сценарій повторюється?
Ардоїно вказує на лякаючу схожість із 2022 роком, коли кілька криптокомпаній кредитували одна одну по колу, покладаючись на усні домовленості та непрозорі зобов'язання. Тоді крах одного гравця — Terra — спровокував ефект доміно, обрушивши всю екосистему. Зараз, на його думку, історія ризикує повторитися, але вже на рівні глобальних технологічних корпорацій.
У чому небезпека прихованого боргу?
Ключова проблема в тому, що «прихований» борг не відображається на балансі компаній. Це ускладнює для інвесторів оцінку реальних ризиків. В останньому звітному кварталі обсяг цих позабалансових зобов'язань ($1,65 трлн) уже перевищив борг, відображений у балансах (близько $1,35 трлн). Частина даних Nikkei базується на оцінках, що додає невизначеності. Очікується, що після публікації звітів за другий квартал (чотири з п'яти компаній, крім Oracle, звітують цього тижня) підсумкові цифри можуть стати ще більш тривожними.
Моя експертна думка: Ситуація нагадує класичну «бульбашку ШІ», де гіганти вступають у гонку озброєнь, нарощуючи борги, які можуть виявитися неповоротними, якщо доходи від AI не матеріалізуються в обіцяних обсягах. Ринок, зациклений на hype, ігнорує ці «бомби уповільненої дії» на балансах. Інвесторам варто вкрай уважно поставитися до цієї аналогії з 2022 роком — тоді крипторинок теж вважав себе «надто великим, щоб впасти».