На GitHub з'явилася відкрита платформа оперативної розвідки Osiris. Розробник під псевдонімом simplifaisoul створив повноцінну панель «воєнної кімнати» (War Room), яка в реальному часі агрегує та візуалізує величезні масиви відкритих геопросторових даних на єдиній інтерактивній карті. Це не просто інструмент — це повноцінна аналітична станція для OSINT-спеціалістів.
Ключова відмінність Osiris від корпоративних монстрів на кшталт Palantir — мінімальні вимоги до серверного обладнання. Згідно з README, бекенд розгортається на звичайному ноутбуці через Docker (образ всього 220 МБ) або Node.js. Уся важка робота лягає на клієнтську сторону — браузер користувача. Завдяки GPU-прискоренню та рендерингу через WebGL, система видає стабільні 60 FPS навіть під час відображення тисяч динамічних об'єктів.
Що під капотом?
Osiris пропонує понад 15 шарів даних, які можна перемикати. Серед них авіація та морські судна через ADS-B і AIS, супутниковий моніторинг від NASA FIRMS (спочатку для пожеж, але OSINT-спеціалісти використовують його для виявлення теплових аномалій у зонах конфліктів), а також інфраструктурні карти — підводні інтернет-кабелі, сейсміка та якість повітря.
Вбудований RECON Toolkit перетворює платформу на повноцінний інструмент мережевої розвідки: TCP-сканер портів із фінтерпринтингом, повне розпізнавання DNS, WHOIS, SSL-інспекція та пошук вразливостей. Це вже не просто карта — це робоча станція для аналізу.
Найцікавіше — Osiris абсолютно безкоштовний. Платформа не генерує дані сама, а збирає їх із безкоштовних публічних API — від супутників NASA до відкритих баз радіоаматорів. Витрати на сервери відсутні, оскільки всі обчислення та рендеринг відбуваються локально, на пристрої користувача.
Для контексту: Palantir Gotham, який використовують ЦРУ, ФБР та АНБ, коштує мільярди. Лише армія США у 2021 році виділила $823 млн на контракт із цією компанією. Osiris же робить ту саму функціональність доступною кожному.
Однак це технологія подвійного призначення. З одного боку — потужний інструмент для незалежних дослідників і журналістів. З іншого — анонімний «командний пункт» для хакерських угруповань. Реліз Osiris чітко підсвічує дилему епохи відкритих даних: чутлива інформація завжди була в мережі, але досі у масового користувача не було зручного інтерфейсу, щоб зібрати цю картину воєдино.
Мій аналіз: Osiris — це не просто клон Palantir, а принципово новий крок у демократизації розвідки. Він стирає межу між державними спецслужбами та незалежними аналітиками. Питання не в тому, чи буде ця технологія використана на шкоду, а в тому, як швидко ринок адаптується до нової реальності, де кожен може мати доступ до інструментів глобального моніторингу.