Ціна інтелекту впала до нуля за 30 місяців: рекордна дефляція в історії технологій
Ринок штучного інтелекту переживає унікальне явище: вартість роботи нейромереж за останні 30 місяців практично обнулилася. Це найстрімкіша цінова дефляція серед усіх технологічних циклів, які ми спостерігали за всю історію. Для порівняння: ціни на персональні комп'ютери падали на 90% протягом 15 років, тоді як мовні моделі пройшли той самий шлях менш ніж за три роки.
Чому дешевий інтелект змінює правила гри
Саме ця дефляція сьогодні рухає всіма процесами в софтверній індустрії. Коли вартість технології руйнується, разом із нею зникає і премія за її дефіцит. Економіка програмних компаній будувалася на зовсім іншому розрахунку: інвестори оцінювали SaaS-бізнес, розраховуючи на те, що розробка ПЗ залишиться дорогою. Але цей сценарій руйнується в п'ять разів швидше, ніж в епоху ПК.
Настільки стрімке знецінення розколює ринок надвоє. З одного боку, воно знищує цінову владу творців інтелекту, а з іншого — створює колосальну вигоду для споживачів. Компанії, які продають інтелект, втрачають контроль над цінами, а компанії, які його застосовують, отримують подарунок. Кожному бізнесу залишається лише зрозуміти, по який бік графіка він знаходиться.
Скільки витрачають США та Китай на тлі дефляції
Парадоксально, але дефляція розганяється на тлі рекордних вкладень. Приватні інвестиції США в ШІ досягли $285,9 млрд у 2025 році, тоді як у Китаї вони склали лише $12,4 млрд. Формальний розрив у 23 рази оманливий: аналітики Bull Theory справедливо зазначають, що Китай рахує витрати інакше. Китайські ШІ-компанії отримали ще близько $184 млрд по державній лінії з 2000 року.
Аналітики Societe Generale також не вірять у 23-кратний відрив. Реальні витрати Китаю на ШІ, на їхню думку, набагато ближчі до американських — влада просто приховує їх від звичних способів підрахунку. Своєю чергою, статистика США спотворює картину з іншої причини: значні $285,9 млрд живлять не конкурентоспроможну галузь загалом, а осідають у кількох компаній. Кількість мегараундів від $1 млрд підскочила з 15 до 28, а раунд OpenAI на $40 млрд став найяскравішим прикладом. Google витратив на інфраструктуру ШІ понад $150 млрд.
Мій аналіз: США та Китай вливають у ШІ сотні мільярдів, але сама технологія дешевшає так швидко, що вигоду отримують не творці, а користувачі. Гроші накопичуються у кількох розробників моделей, тоді як дешевий інтелект посилює всю решту економіки. Це головний парадокс нинішнього циклу: інвестори платять за інфраструктуру, а ринок перерозподіляє цінність на користь споживачів. У криптовалютній сфері цей ефект буде ще більш вираженим, оскільки децентралізовані мережі та смарт-контракти безпосередньо виграють від зниження вартості обчислень.