Ціна штучного інтелекту обнулилася за 30 місяців — абсолютний рекорд технологічної дефляції
Ринок штучного інтелекту переживає унікальне явище: вартість обчислень нейромереж впала практично до нуля всього за 30 місяців. Це найстрімкіша цінова дефляція серед усіх технологічних циклів в історії — навіть епоха персональних комп'ютерів не знала подібних темпів.
Чому дешевий інтелект змінює правила гри
Для порівняння: ціни на ПК знижувалися на 90% протягом 15 років. Мовні моделі пройшли той самий шлях менш ніж за три роки. Саме ця дефляція, на мої спостереження, є ключовим драйвером усіх поточних змін у софтверній індустрії. Коли вартість технології обвалюється, разом із нею зникає і премія за її дефіцит.
Економіка програмних компаній будувалася на зовсім інших розрахунках. Інвестори оцінювали SaaS-бізнес, виходячи з того, що розробка ПЗ залишиться дорогою. Але цей розрахунок руйнується в п'ять разів швидше, ніж в епоху ПК.
Настільки агресивна дефляція розколює ринок надвоє. З одного боку, вона знищує цінову владу розробників моделей, з іншого — створює колосальну вигоду для кінцевих споживачів. Компанії, які продають інтелект, втрачають ринкову силу, а ті, хто його застосовує, отримують подарунок. Кожному бізнесу залишається лише зрозуміти, по який бік графіка він знаходиться.
Скільки витрачають США та Китай — і чому цифри оманливі
Дефляція прискорюється на тлі рекордних вкладень. Приватні інвестиції США в ШІ досягли $285,9 млрд у 2025 році, тоді як у Китаї — лише $12,4 млрд. Формальний розрив у 23 рази виглядає лякаючим, але він оманливий.
Китай рахує витрати інакше: сума $12,4 млрд включає лише приватні інвестиції, тоді як китайські ШІ-компанії отримали близько $184 млрд за державною лінією з 2000 року. Аналітики Societe Generale також сумніваються в 23-кратному відриві — реальні витрати Китаю, на їхню думку, набагато ближчі до американських, просто влада приховує їх від звичних методів підрахунку.
Статистика США спотворює картину з іншої причини. Вражаючі $285,9 млрд не живлять конкурентну галузь цілком, а осідають у кількох компаніях: кількість мегараундів від $1 млрд підскочила з 15 до 28. Раунд OpenAI на $40 млрд став найяскравішим прикладом, а Google витратив на інфраструктуру ШІ понад $150 млрд.
Мій висновок: США та Китай вливають у ШІ сотні мільярдів, але сама технологія дешевшає так швидко, що вигоду отримують не творці, а користувачі. Гроші накопичуються в кількох розробників моделей, тоді як дешевий інтелект посилює всю решту економіки — у цьому головний парадокс нинішнього циклу, який ми спостерігаємо в реальному часі.