Російські законодавці провели масштабне доопрацювання законопроєкту про цифрові валюти та цифрові права, максимально врахувавши побажання учасників криптовалютного ринку. Ключовий акцент другої редакції документа — створення комфортних умов для зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), при цьому роздрібний інвестор отримує доступ, але з серйозними обмеженнями. Розгляд у другому та третьому читаннях заплановано вже на 21 липня.

Які побоювання ринку були почуті?

Головна мета законопроєкту — регулювання використання криптовалют без створення бар'єрів для зовнішньоекономічної діяльності. Депутати врахували тривоги учасників ринку щодо звітності за операціями на закордонних майданчиках. Особливе занепокоєння викликали ризики для зовнішньоторговельних зв'язків: бізнес побоювався, що легалізація внутрішнього ринку створить тотальний контроль та обов'язкову реєстрацію угод за кордоном, що паралізує міжнародні розрахунки.

Також лунали побоювання, що вимога проводити всі операції через ліцензованих посередників позбавить учасників самостійності. Законодавці пояснили: ця вимога стосується лише внутрішніх операцій фізичних осіб. На угоди юридичних осіб у сфері зовнішньої торгівлі дані обмеження не поширюються.

Легалізація інфраструктури та перехідний період

Для повноцінної роботи сектору необхідна легальна інфраструктура. Влада визнає, що база вже створена, але поки функціонує в сірій зоні. Планується повністю легалізувати її до 1 липня 2027 року — цей термін вважається достатнім для адаптації бізнесу.

Нове регулювання розвиває ініціативи Банку Росії. Регулятор у грудні представив концепцію, яка допускає до купівлі активів навіть некваліфікованих інвесторів, але при цьому зберігає обережність, вважаючи цифрові монети високоризиковим інструментом.

Ключові зміни до другого читання

Порівняння підсумкового тексту з березневими витоками виявило як пом'якшення, так і посилення норм.

Основні пом'якшення:

  • Повну заборону особистих гаманців вилучено з тексту.
  • Переказ на некастодіальну адресу дозволено після проходження тесту та ознайомлення з ризиками.
  • Фіксований річний ліміт у 300 000 рублів виключено — повноваження щодо лімітів передано Банку Росії.

Посилення:

  • Запроваджено жорстку формулу допуску монет: капіталізація понад 5 трлн рублів, добовий обіг від 1 трлн рублів та п'ятирічна історія торгів на ліцензованій закордонній біржі. Під ці вимоги впевнено підходить лише біткоїн.
  • Депутати зобов'язали відкривати цифрові рахунки та надавати дані силовим відомствам на запит.
  • Питання штрафів та кримінального покарання винесено в окремий пакет поправок до кодексів.

Розрахунки за зовнішньоторговельними контрактами виведено з-під загальних заборон, що зберігає легальний канал для бізнесу. Обмеження проти сірого P2P-сегменту відкладено до 1 липня 2027 року. До цього моменту систематична торгівля дозволена в рамках перехідного періоду.

Запроваджено чітке визначення сервісу обміну: під нього підпадає систематична діяльність від двох угод на місяць на суму понад 3,5 млн рублів.

Висновки аналітика

Головним бенефіціаром другої редакції став бізнес, який працює з криптовалютою у зовнішньоекономічній діяльності. Саме за цим напрямком законопроєкт пом'якшили найбільше: прямі розрахунки в криптовалюті за зовнішньоторговельними контрактами виведено з-під загальної заборони, режим поширено на агентів та комісіонерів, а загрозу подорожчання операцій через обов'язковий ланцюжок посередників знято. Обмеження на посередників стосуються внутрішніх угод фізосіб, тоді як ЗЕД ведуть юрособи, яких ці обмеження не зачіпають.

Для роздрібного інвестора картина зворотна: вхід стає легальним, але вузьким — обов'язкове тестування, ліміт від ЦБ та загороджувальна формула допуску, під яку сьогодні проходить практично один біткоїн. На цьому контрасті чітко видно пріоритет доопрацювання: ринок легалізують насамперед там, де криптовалюта потрібна для міжнародних розрахунків, а не для роздрібних спекуляцій.

Думка експерта: Поточна версія законопроєкту — це прагматичний компроміс між необхідністю контролю та потребами бізнесу в умовах санкційного тиску. Однак для масового роздрібного інвестора цей закон радше створює ілюзію легальності, ніж реальний доступ до ринку.