Ринок фінтеху переживає болісне протверезіння. Мій детальний аналіз показує, що класичні необанки, попри свою популярність, є однією з найзбитковіших бізнес-моделей у сучасній економіці. Основна проблема криється в непропорційно високих операційних витратах, які буквально «з'їдають» кожен зароблений цент.
Давайте розглянемо конкретний приклад. Візьмемо необанк із місячним оборотом у $5 млн, що працює на зовнішній інфраструктурі. Перша і найвагоміша стаття витрат — це мінімальні гарантовані платежі партнерам. На емітента, процесинг та програмне забезпечення йде від $15 000 до $65 000 щомісяця. Це лише фундамент, на який накладаються інші витрати.
Розбір операційних витрат
Обробка платежів — ще один «чорний ящик» для бюджету. Процесинг та мережеві витрати забирають від $10 000 до $30 000 на місяць. Обслуговування клієнтів, включаючи верифікацію, випуск карток та підтримку, обходиться у $7 000–$26 000 щомісяця. Не можна скидати з рахунків і втрати від спірних операцій та шахрайства, які становлять $17 000–$27 000 на місяць. У сумі лише ці прямі витрати на карткові операції сягають $60 000–$160 000 на місяць, або 1,1–3,2% від кожного витраченого клієнтом долара.
І це далеко не повна картина. До розрахунку не включені зарплати команди, розробка продукту, юридичний супровід, бонуси клієнтам, хмарна інфраструктура та маркетинг із залучення користувачів. Додайте сюди ці мільйонні статті — і картина стає по-справжньому лякаючою для інвестора.
Чому комісії не рятують ситуацію
Частково компенсувати ці витрати допомагає міжбанківська комісія (interchange fee). Однак тут криється головний підступ. У Європі споживча комісія жорстко обмежена регулятором на рівні 0,2–0,3%. У США структура інша: $0,21 плюс 0,05% від суми операції, до чого може додаватися $0,01 за ризик шахрайства. Але навіть зібрану комісію необанк отримує не повністю. Близько 70% міжбанківської комісії забирає собі платформа-посередник та банк-партнер. Самому необанку дістається лише мала частина.
Наочний приклад — різниця у ставках за типами карток. Споживчий дебет Visa в Європі обкладається комісією всього у 0,1–0,2%, тоді як для комерційних карток вона сягає 2–3%. Це створює дисбаланс: необанки, орієнтовані на роздрібних клієнтів, отримують копійки, а їхні витрати залишаються високими.
Мій висновок: Економіка необанку сьогодні нагадує гру з нульовою сумою. Навіть за значних оборотів доходи від комісій насилу покривають операційні витрати на карткові операції. Без впровадження альтернативних джерел доходу, таких як комісії за преміум-послуги, кредитування або впровадження DeFi-рішень, більшість необанків ризикують залишитися збитковими проєктами. Ринок чекає консолідація та зміна бізнес-моделі — інакше ми побачимо хвилю банкрутств.