Уряд В'єтнаму офіційно затвердив штрафні санкції за операції з криптоактивами, що проводяться поза майданчиками, ліцензованими Міністерством фінансів. Згідно з новою постановою, фізичні особи, викриті в такій діяльності, сплатять від 15 до 25 мільйонів донгів (еквівалент $570–950), тоді як для юридичних осіб штраф становитиме від 30 до 50 мільйонів донгів ($1140–1900).

Документ, що набуває чинності з 1 вересня, детально регламентує адміністративну відповідальність за порушення під час випуску, торгівлі та надання послуг, пов'язаних із цифровими активами. Однак варто зазначити важливий нюанс: згідно з умовами пілотної програми, штрафи для місцевих інвесторів за торгівлю поза ліцензованими платформами почнуть застосовуватися лише через шість місяців після видачі першої офіційної ліцензії. Це створює тимчасовий буфер для адаптації ринку.

Градація покарань та ключові заборони

Максимальні штрафи за найсерйозніші порушення сягають 200 мільйонів донгів (близько $7700) для організацій та 100 мільйонів донгів ($3800) для приватних осіб. Особливий інтерес становить заборона для в'єтнамських інвесторів на купівлю криптоактивів, які за правилами пілотної програми призначені виключно для іноземців. За це порушення організаціям загрожує штраф у розмірі 70–100 мільйонів донгів, а фізичним особам — 35–50 мільйонів донгів.

Торгівля криптоактивами, випущеними у В'єтнамі, тепер дозволена лише між іноземними учасниками та виключно через ліцензованого оператора. За надання послуг без дозволу Міністерства фінансів, а також за рекламу та просування неліцензованих платформ передбачено штраф від 180 до 200 мільйонів донгів. Влада також отримала право конфісковувати обладнання, призупиняти діяльність і навіть примусово видаляти торговельні системи.

Окремий блок стосується порушень під час випуску криптоактивів: недотримання умов розміщення, пропозиція активів неналежним інвесторам та відсутність обов'язкової інформації обійдуться у 150–200 мільйонів донгів. Аналогічні суми загрожують за недотримання вимог щодо протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, включаючи використання анонімних рахунків.

Пілотна програма та перші ліцензії

Нагадаю, що пілотна програма стартувала 9 вересня 2025 року строком на п'ять років. Прийом заявок на отримання ліцензій розпочався 20 січня 2026 року. На цей момент близько десяти банків та брокерських компаній уже заявили про готовність вийти на регульований ринок. За останніми даними, п'ять компаній погоджено для участі в запуску торговельних платформ, і перші офіційні операції можуть розпочатися вже в третьому кварталі 2026 року.

Кандидати проходять суворий відбір: перевірка капіталу, кадрового складу, технічної інфраструктури та інформаційної безпеки. Мінімальний оплачений капітал оператора встановлено на рівні 10 трильйонів донгів (близько $380 млн). Це високий поріг, який відсіює дрібних гравців та гарантує серйозність намірів.

Згідно з даними Chainalysis, у 2025 році В'єтнам посів четверте місце у світі за рівнем поширення криптовалют, поступившись лише Індії, США та Пакистану. Прийняття «Закону про індустрію цифрових технологій» у червні 2025 року стало важливим кроком до формування цивілізованого ринку.

Мій коментар: В'єтнам демонструє послідовний та зважений підхід до легалізації крипторинку, поєднуючи жорсткі штрафні заходи з розумними перехідними періодами. Встановлення мінімального капіталу в $380 млн для операторів — це сигнал, що влада націлена на залучення інституційних гравців, а не спекулянтів. Очікую, що в найближчі роки В'єтнам стане одним із ключових регульованих хабів у Південно-Східній Азії.