Рекорд банкрутств у США: ілюзія кризи чи прихована загроза? Подвійна реальність кредитного ринку
Сполучені Штати другий рік поспіль фіксують рекордну кількість банкрутств серед великих корпорацій. На перший погляд, це тривожний сигнал, що вказує на глибокі проблеми в економіці. Однак, як показують мої розрахунки та аналіз ринкових даних, за цією цифрою ховається складніша та неоднозначніша картина. Насправді, під єдиним прапором американської економіки сьогодні працюють дві принципово різні кредитні системи, і їхній стан кардинально відрізняється.
У першій половині 2026 року збанкрутували 372 великі компанії — це максимум з 2010 року. Показник практично ідентичний минулорічному (371), що наводить на думку не про вибухове зростання, а про застигання на 16-річному плато. Приріст склав лише 0,27%. Основний удар припав на промисловість (50 заявок), споживчий сектор (35) та охорону здоров'я (26). Важливо зазначити, що йдеться саме про публічні та великі приватні компанії, а не про весь бізнес країни.
Два світи, два кредитні підходи
Парадокс у тому, що, поки великий бізнес буксує на місці, у сегменті малого та середнього підприємництва (МСП) ситуація діаметрально протилежна. Кількість комерційних банкрутств за Главою 11 зросла на 28%, до 4589, а реорганізації малого бізнесу підскочили на 50%, до 1663. Це свідчить про те, що великі корпорації з кредитним рейтингом і доступом до ринків капіталу рефінансують борги та виживають, а малий і приватний бізнес, позбавлений такої привілеї, опиняється в суді. Суд у цьому випадку працює не як морг, а як захисний бар'єр: борг конвертується у власність, а бізнес продовжує функціонувати. Минулого року 61,2% банкрутств обрали реорганізацію, а не ліквідацію.
Прихований ризик на ринку держборгу
Ще більш тривожна тенденція, про яку майже ніхто не говорить, зріє на ринку казначейських облігацій США. З 2007 року частка «нечутливих до ціни» власників — центральних банків, ФРС та комерційних банків — впала з 75% до 52%. Звільнене місце зайняли хедж-фонди, які проводять угоди з плечем, що фінансуються за рахунок короткострокових позик репо.
Саме в цьому я вбачаю головну загрозу. Коли ринок репо застигає, такі фонди змушені масово та одночасно розпродавати папери, викликаючи обвал. Це вже відбувалося в березні 2020 року, коли ФРС довелося екстрено втручатися. Ситуацію погіршує дефіцит бюджету в $2 трлн на рік, який змушує випускати все більше держборгу, тиснучи на і без того крихкий ринок.
Мій висновок як аналітика: наступна криза на ринку облігацій прийде не від дохідності. Її викличе не ціна паперів, а те, в чиїх руках вони опиняться. Ринок, де домінують закредитовані спекулянти, — це порохова бочка, яка може вибухнути будь-якої миті, і наслідки для всіх ризикованих активів, включно з криптовалютами, будуть миттєвими та катастрофічними. Інвесторам варто готуватися до можливої «події з хвостовим ризиком».