20 липня 2026 року дослідник Anthropic Левент Альпоге оголосив про справді сенсаційний результат. За допомогою моделі Claude Fable 5 йому вдалося знайти контрприклад до гіпотези Якобіана — однієї з центральних і нерозв'язаних проблем алгебраїчної геометрії, сформульованої ще 1939 року німецьким математиком Отто-Генріхом Келлером.

Суть проблеми та спростування

Спрощено, гіпотеза Якобіана стверджує: якщо деяка поліноміальна функція від кількох змінних локально (у кожній точці) є оберненою і не «склеює» точки, то вона глобально обернена. Іншими словами, якщо в малому інформація не втрачається, то й загалом процес має бути оберненим. Ця інтуїтивно зрозуміла ідея виявилася хибною.

Claude Fable 5 побудував конкретну формулу, яка блискуче проходить локальну перевірку в кожній точці, але при цьому три різні набори чисел відображає в один і той самий результат. Це унеможливлює глобальне відновлення вихідних даних, що й доводить хибність гіпотези. Альпоге додав посилання на Wolfram Alpha для самостійної верифікації обчислень — будь-хто може переконатися в коректності контрприкладу.

Історичний контекст і реакція спільноти

За 87 років свого існування гіпотеза Якобіана обросла безліччю хибних доведень, що зробило її відомою не лише своєю складністю, а й «пасткою» для математиків. Математик Цяочу Юань зазначив, що це, безсумнівно, найвідоміша відкрита проблема, коли-небудь розв'язана мовною моделлю. Він процитував розбір однієї з хибних робіт 2008 року: Беньяміно Сегре опублікував три невірні доведення, Клод Шевальє прийняв одне з них за правильне, а Ігор Шафаревич використав гіпотезу як доведену теорему.

Математик Джаред Дюкер Ліхтман назвав результат «видатним», підкресливши, що окремий випадок цієї гіпотези був темою дисертації Ітана Чжана — майбутнього автора прориву в теорії простих чисел. Результат поки що не пройшов формальне рецензування, але його головна сила — у перевірності. На відміну від заяв ІІ-компаній, заснованих на закритих бенчмарках, контрприклад — це відкрита формула, доступна для перевірки кожному.

ІІ проти відкритих проблем: нова ера?

Це не перший випадок, коли мовні моделі досягають успіху в математиці. У жовтні 2025 року віцепрезидент OpenAI заявив, що GPT-5 розв'язала десять проблем Ердеша, хоча пізніше з'ясувалося, що частина «розв'язків» вже існувала в літературі. Однак у січні 2026 року GPT-5.2 Pro успішно розв'язала проблему Ердеша №397, а в травні модель OpenAI спростувала 80-річну гіпотезу Ердеша про одиничні відстані — доведення перевірили дев'ять зовнішніх експертів. Google DeepMind також представила систему AlphaProof Nexus, яка закрила дев'ять менш значних проблем.

Мій експертний аналіз: Цей випадок знаменує перехід від «іграшкових» задач до розв'язання фундаментальних проблем, що століттями стояли перед математикою. Важливо, що контрприклад до гіпотези Якобіана не просто «знайдено», а є перевірним і відтворюваним результатом. Це підвищує довіру до ІІ як до інструменту математичного відкриття. Однак, як справедливо зауважив Теренс Тао, поки що ІІ знімає лише «низько висячі плоди». Тим не менш, швидкість, з якою моделі переходять від розв'язання проблем Ердеша до спростування столітніх гіпотез, свідчить про те, що ми стоїмо на порозі нової ери в математиці, де ІІ стане повноцінним партнером дослідника.