Новий санкційний законопроєкт США проти Росії несе в собі глибоку суперечність. З одного боку, він посилює тиск, з іншого — адміністрація Трампа вносить до нього корективи, побоюючись, що надмірне удушення доларової системи лише прискорить глобальний перехід до юаня та цифрових активів. Це класичний випадок, коли інструмент впливу починає працювати проти свого творця.

Подвійна гра Мінфіну

Законопроєкт, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом, передбачає три ключові напрямки: обов'язкові санкції проти РФ та її союзників, тарифний тиск на покупців нафти та розширення заходів на Іран із «Хезболлою». Очікується, що Конгрес затвердить документ вже цього літа.

Однак паралельно Мінфін США проводить прямо протилежну роботу: скорочує санкційні списки, викреслюючи з них померлих осіб та списані судна, а також знімає обмеження з «безпечних» суб'єктів. Тиск на Венесуелу послаблено, дозволено тимчасові продажі нафти з Ірану та РФ, а нещодавно Дональд Трамп запропонував зняти обмеження з Туреччини заради продажу американських винищувачів.

Кількість нових заборон, що перевищила 3000 у 2024 році, пішла на спад. Президент США зробив головну ставку на торговельні мита, а не на тотальні блокування.

Санкції як каталізатор дедоларизації

Вашингтон усвідомлює: американські блокування відрізають компанії від глобальної банківської системи, де долар залишається головним платіжним засобом. Чим жорсткіший пресинг, тим активніше держави шукають альтернативи — юань та цифрові валюти. Це не теорія, а підтверджений факт.

Дослідження економістів із США, які вивчали ринки Росії, Білорусі, Киргизії та М'янми, показують значне зростання використання юаня місцевими банками. За межами цієї групи відхід від долара поки незначний, але тенденція очевидна: близько 57% світових резервів все ще зберігаються в американській валюті, але ця частка повільно, але впевнено скорочується.

Глава Мінфіну Скотт Бессент підкреслив, що ефективними є лише точкові обмеження з чіткими термінами. Довгострокові заборони дають непередбачуваний ефект, підштовхуючи країни до створення паралельних платіжних систем. Влада США планує розширити спеціальні валютні лінії для союзників, щоб знизити інтерес до юаня, але експерти, такі як Рейчел Земба з CNAS, сумніваються в успіху такої стратегії без чіткої програми протидії альтернативним системам.

Європа б'є по крипторинку Росії

Поки Вашингтон вагається, Європа діє на випередження. Травневий пакет санкцій ЄС торкнувся російських криптоплощадок, рублевих стейблкоїнів та білоруських сервісів. Думки аналітиків розділилися: одні прогнозують ізоляцію та роздробленість ринку, інші вважають проблеми тимчасовими, очікуючи переходу в дружні юрисдикції.

21-й пакет ЄС посилить тиск: під нові обмеження потраплять понад 100 банків та 11 криптоплатформ. Європа вперше застосувала санкційний механізм проти Киргизстану за допомогу в переказах. Брюссель планомірно перекриває канали обходу через цифрові активи, на відміну від вагань Білого дому.

Мій висновок: Санкційна політика США зайшла в глухий кут. Надмірний тиск породжує попит на альтернативи, а його послаблення — лише тимчасовий захід. Справжня битва розгорнеться не за нафтові потоки, а за контроль над майбутніми платіжними системами, де криптовалюти та CBDC стануть головним полем бою. Росія, Китай та інші країни вже роблять свої ставки.