Поточний ажіотаж навколо штучного інтелекту за ключовими показниками значно перевершує сумнозвісну бульбашку доткомів кінця 1990-х. Як аналітик, я бачу, що паралелі між цими двома епохами стають дедалі очевиднішими, але масштаб нинішнього буму воістину безпрецедентний.
Для початку згадаймо уроки минулого. Інтернет був проривною технологією, яка змінила світ, однак переважна більшість компаній тієї епохи збанкрутували, так і не побудувавши стійких бізнес-моделей. Сьогоднішня ситуація зі ШІ багато в чому повторює цей сценарій, але з куди більш вражаючими цифрами.
Цифри, які неможливо ігнорувати
Ключова відмінність криється в масштабах інвестицій. Згідно з моїм аналізом, витрати на інфраструктуру в епоху доткомів становили близько $500 млрд. В епоху ШІ цей показник злетів до $5,8 трлн — зростання більш ніж в 11 разів. Розміри публічних розміщень (IPO) також непорівнянні: найбільше IPO часів доткомів принесло близько $4 млрд, тоді як у секторі ШІ цей показник досяг $86 млрд.
Особливе занепокоєння викликає оцінка збиткових компаній. Найбільша збиткова компанія епохи доткомів коштувала близько $100 млрд. Сьогоднішній аналог оцінюється в $965 млрд — майже в десять разів більше.
Ознаки перегріву та небезпечні сигнали
На ринку вже проявляються класичні ознаки перегріву. Збиткові компанії виходять на біржу на піку ажіотажу, а історія з SpaceX — яскравий приклад: її акції пішли в мінус уже через місяць після найбільшого IPO в історії ринку.
Ще один тривожний сигнал — схема кредитування покупців. Nvidia запустила програму фінансування власних клієнтів, що наприкінці 1990-х робили Lucent і Nortel. Для обох компаній це закінчилося одними з найбільших банкрутств в історії США.
Чому нинішня бульбашка небезпечніша?
Головна небезпека, на мою думку, — це те, що нинішня бульбашка «прихована під шаром акцій». Бульбашка доткомів в основному складалася з цінних паперів. Сьогоднішня включає приватний кредит, проектні облігації та гроші страхових компаній. Усе це стікається в інфраструктуру дата-центрів, створюючи багатошарову конструкцію, яка при обвалі може спричинити набагато серйозніші наслідки.
Яскравий приклад: компанія Blue Owl заморозила виведення коштів інвесторів, одночасно фінансуючи 80% кампусу Meta в Луїзіані вартістю $250 млрд. Рейтинг Oracle знизили майже до «сміттєвого» — половина її портфеля замовлень зав'язана на OpenAI. У Anthropic $90 млрд зобов'язань з оренди потужностей при нульовому прибутку перед IPO.
Мій висновок: ШІ — реальна технологія, як і інтернет у 1999 році. Питання не в її потенціалі, а в тому, чи виправдовують компанії ті суми, які за них платять інвестори. Відповідь ми скоро побачимо в публічних звітах, і, судячи з поточних даних, на нас чекає болюча корекція, яка може торкнутися не лише ринку акцій, а й ширших фінансових систем.