Головним гальмом для транскордонних розрахунків у криптовалюті є не технологічні обмеження, а відсутність сформованого попиту. Ринок доводиться вибудовувати практично з чистого аркуша, і це потребує не лише інфраструктури, а й глибокої освітньої роботи з бізнесом.
Ключова проблема криється не на стороні російських компаній, а на стороні їхніх закордонних контрагентів. Іноземним постачальникам, як правило, криптовалюта не потрібна: їм потрібен фіат. Перехід на цифрові активи у зовнішньоекономічній діяльності — вимушений захід, продиктований геополітичними обмеженнями, які прискорюють цифровізацію розрахунків.
Першими до крипторозрахунків йдуть ті, хто вже так чи інакше стикався з цифровими активами та розуміє механіку. Найпростіші сегменти — майнери, а також імпортери, які працюють з юрисдикціями, де рівень прийняття криптовалют вищий: Близький Схід, Киргизія, Гонконг, Індонезія. Ці компанії вже стикалися з криптою останніми роками та знають, як з нею працювати.
«Компанії, які працюють з цими географіями та які самі за останні кілька років стикалися з криптою і розуміють, як з нею працювати, — саме від них у першу чергу надійшли ці платежі», — зазначає Дмитро Вітман, COO блоку корпоративно-інвестиційного бізнесу Альфа-банку.
Масовий попит потрібно створювати
З корпоративним ринком ситуація значно складніша. Просто запропонувати оплату в криптовалюті недостатньо — компаніям доводиться довго пояснювати суть інструменту, принципи ціноутворення та порівнювати новий спосіб з уже доступними. Вітман порівнює цей процес із запуском цифрових фінансових активів, коли ринок вибудовували з нуля. Шлях від першої розмови до конкретної угоди виявляється довгим, а віддача на ранніх етапах — низькою.
Моя експертиза: Криптовалютні розрахунки в ЗЕД — це не технологічний виклик, а проблема зрілості ринку. Поки іноземні контрагенти не побачать у крипті конкурентну перевагу (швидкість, низькі комісії, незалежність від SWIFT), масового переходу не буде. Російському бізнесу доведеться не просто впроваджувати рішення, а формувати попит — через освіту, партнерства та реальні кейси. Це довгий шлях, але альтернативи йому поки що немає.