Аргентинське правосуддя вжило рішучих заходів у рамках розслідування гучної справи про токен LIBRA. Федеральний суддя Марсело Мартінес де Джорджі на запит прокурора Едуардо Тайано постановив заморозити 25 криптовалютних гаманців, безпосередньо пов'язаних із цим проєктом. Водночас суд направив офіційні запити до шести провідних міжнародних бірж із вимогою надати повні дані про власників цих рахунків та детальну історію всіх операцій.
Біржі під прицілом: хто потрапив до списку?
Слідство встановило, що заморожені активи розподілені між кількома торговими платформами. Йдеться про десять адрес на Binance, вісім — на Bybit, дві — на OKX, дві — на CoinEx, одну — на FixedFloat та ще дві — на Bitfinex. Від кожної з цих бірж суддя вимагав передати повний пакет KYC-даних: документи, надані під час реєстрації, внутрішні записи, IP-адреси, пов'язані банківські рахунки, а також вичерпну історію транзакцій.
Причиною таких жорстких заходів стала відсутність в Аргентині чіткого регулятора криптовалютного ринку. У судовому рішенні наголошується, що це необхідно для запобігання неможливому в майбутньому відшкодуванню збитків. Ключове завдання — не допустити переказу або приховування активів, які можуть бути доходом від злочинної діяльності, та забезпечити їхнє можливе повернення. Суд особливо відзначив превентивний характер цього рішення, заявивши, що заморозка має зупинити можливі нові злочини під час розслідування.
Технічний звіт та схема «смурфінгу»
Ключову роль у справі відіграв технічний звіт відділу кіберзлочинності федеральної поліції Аргентини (PFA). За допомогою зворотного трасування та аналізу відкритих джерел (OSINT) експертам вдалося відновити повну картину руху коштів. Активи виходили з групи гаманців під назвою Team Libra Wallets. 14 та 15 лютого 2025 року з них було переведено мільйони токенів, які потім опинилися в загальному проміжному гаманці.
Далі слідство зафіксувало велике виведення коштів. 10 травня 2026 року через протокол сумісності на гаманець у мережі Tron надійшло 498 539,85 USDT. Примітно, що операцію було проведено всього за 16 секунд без участі традиційної біржі. Після цього було запущено схему дроблення коштів — так званий «смурфінг»: щоденний розподіл роздроблених сум по безлічі гаманців, щоб ускладнити їхнє відстеження.
Нагадаю, що все почалося з публікації президента Мілея в соцмережі X 14 лютого 2025 року. Після цього ціна токена злетіла з $0,01 майже до $5 за лічені години, а потім впала на тлі продажів з боку творців проєкту. Постраждалими виявилися понад 40 000 осіб. За даними слідства, виведення коштів сягнуло близько $100 млн, а серед обвинувачених значаться лобіст Маурісіо Новеллі, його партнер та американець Хайден Девіс.
Коментар аналітика: Ця справа — яскравий приклад того, як відсутність чіткого регулювання та «ефект авторитету» можуть призвести до масштабних фінансових втрат. Дії аргентинського суду демонструють, що навіть в умовах регуляторного вакууму правоохоронні органи можуть ефективно використовувати інструменти блокчейн-аналітики. Інвесторам варто засвоїти головний урок: будь-яка монета, яку просувають публічні особи без прозорої дорожньої карти та аудиту, з високою ймовірністю є схемою Pump and Dump.