Держдума посилює контроль: банки отримають право блокувати підозрілі криптоперекази
Комітет Держдуми з фінансового ринку представив оновлену версію законопроєкту «Про цифрову валюту та цифрові права» до другого читання. Ключова зміна — кардинально новий механізм блокування транзакцій, пов'язаних із нелегальним обігом криптовалют, який передає значні повноваження банкам.
Початкова редакція передбачала створення двох державних реєстрів: один для юридичних осіб та ФОП, які організовують обіг криптовалют поза правовим полем, і другий — для іноземних платіжних провайдерів, які обслуговують таких порушників. До другого читання ця конструкція повністю скасована.
Замість реєстрів вводиться поняття «неуповноважений отримувач». Це адресат коштів, щодо якого у банку виникають підозри в організації обігу цифрових валют без відповідного легального статусу в Росії. Критично важливо, що законопроєкт не встановлює чітких критеріїв для таких підозр і не покладає це завдання на Банк Росії. Кожна фінансова установа розроблятиме власні критерії та закріплюватиме їх у внутрішніх документах. Це створює підґрунтя для суб'єктивних і непрозорих рішень.
Відомості про виявлених «неуповноважених отримувачів» банки зобов'язані передавати до ЦБ. У відповідь регулятор може надати лише дані про іноземних платіжних провайдерів, які обслуговують перекази на їхню користь. Публікація цієї інформації законом не передбачена, що викликає питання щодо прозорості всієї системи.
Хто має блокувати перекази та які є винятки
З механізму блокування виключені платіжні агенти, оператори зв'язку та учасники платформи цифрового рубля. Обов'язок відмовляти в переказах покладено на кредитні організації, філії іноземних банків та емітентів платіжних карток. Банк зобов'язаний негайно повідомити клієнта про відмову в порядку, передбаченому договором. Однак процедура повідомлення самого «неуповноваженого отримувача» та механізм оскарження блокування в документі відсутні.
Закон передбачає три винятки, коли банк не зобов'язаний відмовляти в переказі:
- операція пов'язана із зовнішньоторговельним контрактом;
- переказ здійснюється за дорученням організації, яка законно обмінює цифрову валюту;
- транзакція проводиться за дорученням брокера або довірчого керуючого з дозволу Банку Росії.
Держдума планує розглянути законопроєкт у другому читанні 21 липня. Нагадаю, що раніше перший заступник голови ЦБ Володимир Чистюхін визначив дату набрання законом чинності — 1 вересня.
Коментар аналітика: Передача банкам права самостійно визначати «підозрілих» отримувачів — це крок до децентралізованого контролю, який несе в собі серйозні ризики для добросовісних учасників ринку. Відсутність єдиних критеріїв та механізму оскарження блокувань може призвести до довільних рішень і тиску на легальний криптобізнес, що навряд чи сприяє формуванню цивілізованого ринку цифрових активів у Росії.