Аргентинський суд заморозив 25 гаманців у справі LIBRA та вимагав від Binance, Bybit та інших бірж розкрити дані клієнтів
Федеральний суддя Марсело Мартінес де Джорджі виніс рішення про замороження 25 криптовалютних гаманців, безпосередньо пов'язаних із гучною справою про токен LIBRA. Більше того, суд зобов'язав шість міжнародних бірж надати повні досьє на власників цих адрес, включаючи історію транзакцій та дані KYC. Це безпрецедентний крок для аргентинської юрисдикції, який демонструє рішучість влади боротися з фінансовими злочинами у сфері цифрових активів.
Рішення було прийняте на запит прокурора Едуардо Тайано. Основою для таких жорстких заходів став технічний звіт відділу кіберзлочинності федеральної поліції Аргентини (PFA). Саме цей документ, за моїми даними, відновив повну картину руху коштів з використанням методів зворотного трасування та аналізу відкритих джерел (OSINT).
Список бірж та масштаб замороження
Замороження торкнулося активів на кількох найбільших торгових майданчиках. Йдеться про десять адрес на Binance, вісім — на Bybit, дві — на OKX, дві — на CoinEx, одну — на FixedFloat та дві — на Bitfinex. Від кожної біржі суддя вимагав передати дані за стандартом KYC: документи при відкритті рахунку, внутрішні записи, логи IP-адрес, пов'язані банківські рахунки та повну історію транзакцій.
Причиною таких заходів у суді назвали відсутність у країні регулятора криптовалют. Як зазначено в рішенні, це необхідно, щоб уникнути шкоди, яку потім буде неможливо відшкодувати. Суддя підкреслив превентивний характер рішення: «замороження має зупинити можливі нові злочини під час розслідування».
Схема виведення коштів: від LIBRA до змішування через Tron
Ключову роль у справі відіграв технічний звіт. Згідно зі слідством, активи йшли з групи гаманців під назвою Team Libra Wallets. З 14 по 15 лютого 2025 року з них перевели мільйони токенів, які потім опинилися в загальному проміжному гаманці.
Далі слідство зафіксувало велике виведення коштів. 10 травня 2026 року через протокол сумісності на гаманець у мережі Tron надійшли 498 539,85 USDT. Операцію провели всього за 16 секунд без участі традиційної біржі. Після цього була запущена схема дроблення коштів — так званий «смурфінг»: щоденний розподіл подрібнених сум по безлічі гаманців, щоб ускладнити їх відстеження.
Все почалося з публікації президента Мілея в соцмережі X 14 лютого 2025 року. Після цього ціна токена злетіла з $0,01 майже до $5 за лічені години, а потім впала на тлі продажів з боку творців проєкту. Постраждалими виявилися понад 40 000 осіб. Виведення коштів, за оцінками слідства, досягло близько $100 млн. Серед обвинувачених — лобіст Маурісіо Новеллі, його партнер та американець Хайден Девіс.
Мій експертний коментар: Цей випадок — яскравий приклад того, як відсутність чіткого регулювання та використання «президентського пампа» може обернутися катастрофою для тисяч роздрібних інвесторів. Замороження гаманців та запит даних у міжнародних бірж — це сигнал усьому ринку: навіть у юрисдикціях без формального крипторегулювання правоохоронці знаходять способи дістатися до активів. Інвесторам варто пам'ятати, що анонімність у мережі — ілюзія, а схеми зі швидким збагаченням на мемах та політичних фігурах майже завжди закінчуються однаково.