Комітет Держдуми з фінансового ринку представив оновлену версію законопроєкту «Про цифрову валюту та цифрові права», підготовлену до другого читання. Ключова зміна — новий механізм блокування переказів, пов'язаних із нелегальним обігом криптовалют. Замість двох реєстрів, які вів би уповноважений орган, вводиться поняття «неуповноважений отримувач».

Спочатку законопроєкт передбачав ведення двох списків: перший — для юросіб, ФОП та іноземців, які організовують обіг криптовалюти поза легальним полем; другий — для іноземних платіжних провайдерів, які обслуговують таких осіб. До другого читання обидва реєстри виключені.

Тепер «неуповноваженим отримувачем» вважається адресат коштів, щодо якого у банку виникають підозри в організації обігу цифрових валют без статусу легального учасника ринку в РФ. Примітно, що закон не визначає критерії таких підозр і не делегує це завдання Банку Росії. Кожна фінансова установа розроблятиме власні критерії у внутрішніх документах.

Як працюватиме механізм блокування

Банки зобов'язані передавати відомості про «неуповноважених отримувачів» до ЦБ. У відповідь регулятор може надавати лише інформацію про іноземних постачальників платіжних послуг, які обслуговують перекази на їхню користь. Публікація цих даних законом не передбачена.

До другого читання з механізму виключені платіжні агенти, оператори зв'язку та учасники платформи цифрового рубля. Обов'язок відмовляти в переказах покладається на кредитні організації, філії іноземних банків та емітентів платіжних карток.

Банк повинен негайно повідомити клієнта про відмову в порядку, встановленому договором. Однак процедури повідомлення самого «неуповноваженого отримувача» та механізм оскарження блокування в документі відсутні.

Відмовляти в переказі банк не зобов'язаний у трьох випадках: операція пов'язана із зовнішньоторговельним договором; переказ здійснюється за дорученням організації, яка обмінює цифрову валюту; транзакція за дорученням брокера або довірчого керуючого (за умови дозволу Банку Росії).

Держдума планує розглянути законопроєкт у другому читанні 21 липня. Нагадаю, що перший заступник голови ЦБ Володимир Чистюхін раніше заявив про набрання чинності закону про регулювання крипторинку з 1 вересня.

Мій аналіз: Цей законопроєкт — черговий крок до посилення контролю, але він створює серйозні ризики для добросовісних учасників ринку. Відсутність чітких критеріїв підозр та механізму оскарження блокувань може призвести до зловживань і довільних рішень з боку банків. На практиці це здатне паралізувати багато легальних операцій, особливо в сегменті P2P-переказів.