Комітет Держдуми з фінансового ринку представив оновлену версію резонансного законопроєкту «Про цифрову валюту та цифрові права» до другого читання. Ключова зміна — принципово новий механізм блокування операцій, пов'язаних із нелегальним обігом криптовалют. Замість жорстких реєстрів заборонених осіб регулятор пропонує банкам самостійно оцінювати ризики.

Початкова редакція передбачала ведення двох списків: перший включав би юридичних осіб та ФОП, які організовують обіг криптовалюти в обхід закону, другий — іноземних платіжних провайдерів, що обслуговують таких порушників. Обидва реєстри виключено. Натомість вводиться поняття «неуповноважений отримувач» — адресат коштів, щодо якого у банку виникли підозри в нелегальній діяльності.

Критично важливо: законопроєкт не встановлює чітких критеріїв «підозрілості» і не доручає їх розробку Банку Росії. Кожна кредитна організація визначатиме їх самостійно, фіксуючи у внутрішніх документах. Це відкриває широкий простір для суб'єктивної інтерпретації.

Банки зобов'язані передавати відомості про таких отримувачів до ЦБ, а регулятор зможе надавати їм дані лише про іноземні платіжні сервіси, що обслуговують перекази на користь «неуповноважених». Публікація цих відомостей не передбачена.

Хто і як блокуватиме

З механізму виключено платіжних агентів, операторів зв'язку та учасників платформи цифрового рубля. Обов'язок відмовляти в переказах лягає на кредитні організації, філії іноземних банків та емітентів платіжних карток. При відмові клієнт має бути негайно повідомлений, але процедура повідомлення самого «неуповноваженого» отримувача та механізм оскарження блокування в документі відсутні.

Існують три винятки, коли банк не зобов'язаний блокувати переказ: операція пов'язана із зовнішньоторговельним договором, переказ здійснюється за дорученням організації, що обмінює цифрову валюту, або за дорученням брокера чи довірчого керуючого (з дозволу ЦБ).

Держдума планує розглянути законопроєкт у другому читанні 21 липня. Раніше перший заступник голови ЦБ Володимир Чистюхін заявив, що закон про регулювання крипторинку набуде чинності з 1 вересня.

Мій коментар як аналітика: Фактично ми спостерігаємо перехід від жорсткого превентивного контролю до більш гнучкої, але й більш суб'єктивної моделі. Відсутність єдиних критеріїв «підозрілості» створює значні ризики для добросовісних учасників ринку — банки можуть блокувати операції на основі внутрішніх, непрозорих алгоритмів. Це може призвести до хаосу в транскордонних розрахунках та криптовалютних P2P-операціях, особливо в сірій зоні, де межа між легальним і нелегальним обігом розмита. Очікую, що бізнес активно домагатиметься внесення поправок, які конкретизують критерії.