У березні 2025 року адміністрація США оголосила про створення стратегічного біткоїн-резерву, що було сприйнято ринком як історичний прорив. Однак з часом стає очевидним: за гучними заявами не послідувало реальних дій, а сам проект перетворився на бюрократичний глухий кут.
Ілюзія попиту
Спочатку інвестори очікували, що держава почне активно закуповувати біткоїн, створивши нове потужне джерело попиту. Однак виконавчий указ президента розвіяв ці надії. Резерв планується наповнювати виключно за рахунок активів, вилучених у рамках кримінальних справ, а не за рахунок бюджетних коштів. Як заявили в адміністрації, ініціатива «не коштуватиме платникам податків ані цента». Фактично, це не купівля, а перекласифікація вже наявного конфіскату.
Міністр фінансів Скотт Бессент чітко окреслив позицію: жодних закупівель за державний кошт, лише збереження накопичених монет та поповнення через судові вилучення. Ідея про «бюджетно-нейтральні» способи розширення резерву так і залишилася на рівні обговорень.
Бюрократичний параліч
До 2026 року реалізація проекту загальмувалася через міжвідомчі розбіжності. Мінфін, на який поклали управління резервом, зіткнувся з питаннями щодо своєї компетенції у роботі з настільки специфічним активом. У підсумку Білий дім досі шукає оптимальну структуру управління, а сам резерв існує лише на папері.
Законодавчі ініціативи, такі як оновлений Bitcoin Act сенаторки Синтії Ламміс, що передбачав купівлю до 200 000 BTC щорічно, не отримали підтримки в Конгресі. Альтернативний законопроект ARMA хоча й пройшов далі, але вже не містить амбітних цілей щодо накопичення 1 млн монет.
Хто діє, а хто говорить
На тлі американської нерішучості цікаві приклади демонструють інші країни. Казахстан, наприклад, пішов шляхом створення Національного стратегічного крипторезерву з чіткою структурою: визначено джерела фінансування (включаючи частину золотовалютних резервів Нацбанку), призначено керуючого та зберігача, запроваджено обов'язкову звітність. Обсяг резерву може сягнути $700 млн.
Сальвадор продовжує публічно докуповувати біткоїн невеликими партіями, демонструючи прозорість. Бутан накопичує резерв через майнінг на дешевій гідроенергії. Ці країни, на відміну від США, мають не лише активи, а й працюючу стратегію.
Резерв без мети
Головна проблема американського SBR — відсутність функціональної ролі. Класичні резерви (нафтові, валютні) слугують для стабілізації економіки. Біткоїн-запас США не вирішує жодних завдань: його не можна витрачати, він не забезпечує долар і не страхує від шоків. У країні немає консенсусу, чи вважати біткоїн суверенним активом, гідним бюджетних вкладень.
Моя експертиза: Парадокс ситуації в тому, що найбільший власник біткоїна серед держав виявився найдальшим від створення працюючого інструменту. Величина запасу (328 372 BTC) не має значення, якщо за нею немає ні мети, ні механізму використання. Поки США не дадуть відповідь на питання «навіщо», їхній резерв так і залишиться паперовим, а реальну практику формуватимуть більш рішучі та прагматичні гравці.