У березні 2025 року підписання указу про створення стратегічного біткоїн-резерву в США викликало хвилю оптимізму на ринку. Очікувалося, що найбільша економіка світу почне активно закуповувати першу криптовалюту, що стало б потужним драйвером попиту. Однак, як показав час, реальність виявилася набагато прозаїчнішою, ніж гучні обіцянки.
Декларація замість дій
Спочатку індустрія сприйняла ініціативу як прорив. До списку потенційних активів для резерву увійшли BTC, ETH, SOL, XRP та ADA. Ринок відреагував зростанням, очікуючи масштабних державних закупівель. Однак уже на криптосаміті в Білому домі стало зрозуміло: адміністрація робить ставку виключно на біткоїн, а решта монет опинилися за бортом основної стратегії.
Ключовий нюанс, який змінив сприйняття всієї ініціативи, — механізм наповнення резерву. Всупереч очікуванням, поповнення планується не за рахунок бюджетних коштів, а виключно за рахунок активів, конфіскованих у рамках кримінальних та цивільних справ. Як підкреслили в адміністрації, проєкт «не коштуватиме платникам податків ані цента». По суті, це не створення нового попиту, а просто переведення конфіскату в статус довгострокового зберігання.
Бюрократичні бар'єри та відсутність мети
Міністр фінансів Скотт Бессент чітко окреслив позицію: не купувати біткоїн за державний рахунок, зберегти вже накопичені монети та поповнювати резерв лише за рахунок вилучених активів. Пізніше він згадав про пошук «бюджетно-нейтральних» способів розширення запасу, але конкретних механізмів так і не надійшло.
До 2026 року з'ясувалося, що навіть базова структура резерву загальмувала через розбіжності між федеральними відомствами. Мінфін, на який поклали управління, на думку чиновників, не володіє достатньою експертизою для роботи з таким специфічним активом. Білий дім продовжує шукати оптимальну модель управління, що лише затягує процес.
Найамбітніший законопроєкт — Bitcoin Act сенаторки Синтії Ламміс, який передбачав купівлю до 200 000 BTC щорічно протягом п'яти років, — не знайшов підтримки в Конгресі. Альтернативний документ, ARMA, вже не містить цільового показника в 1 млн монет, а лише закріплює поточний порядок зберігання.
Світовий контекст: хто діє, а хто говорить
На цьому тлі інші країни демонструють більш прагматичний підхід. Казахстан, наприклад, формує Національний стратегічний крипторезерв із чіткою структурою: визначено джерела поповнення (включаючи частину золотовалютних резервів та конфіскат), призначено керуючого та зберігача, прописано план інвестування. Сальвадор продовжує публічно докуповувати біткоїн невеликими партіями, а Бутан накопичує його за рахунок майнінгу на надлишковій гідроенергії.
США, навпаки, задали зразок бездіяльності. Їхній резерв — це радше новий режим зберігання конфіскованих монет, ніж повноцінний інструмент фінансової політики. У нього немає чіткої функції: він не згладжує шоки, не забезпечує стабільність долара та не вирішує жодних конкретних завдань.
Моя експертна оцінка: Американський біткоїн-резерв — яскравий приклад того, як гучна політична декларація може створити хибне враження про зміну парадигми. Поки за цифрою в 328 372 BTC немає ні мети, ні механізму, цей запас залишається лише статистичним артефактом. Величина резерву сама по собі не гарантує його значущості. Справжні зміни відбуваються там, де є чітка стратегія, а не просто амбітні заяви.