Сенат США одноголосно ухвалив резолюцію, яка засуджує можливе помилування Сема Бенкмана-Фріда. Однак, як показує юридична практика та текст Конституції, це голосування має виключно політичний, а не обов’язковий характер. Президент США зберігає за собою дискреційне право на помилування, і жодні резолюції Конгресу не можуть цьому завадити.
Двопартійний фронт проти SBF
Сенаторки Сінтія Ламміс та Рубен Гальєго, які обіймають ключові посади в підкомітеті з цифрових активів, внесли резолюцію S. Res. 772 17 червня. Документ отримав повну підтримку обох партій. У ньому прямо зазначається, що Бенкман-Фрід за жодних обставин не повинен отримати ні помилування, ні пом’якшення вироку.
Приводом стало офіційне прохання колишнього голови FTX, подане до відділу з питань помилування при Міністерстві юстиції США ще у 2026 році. У заяві він просить про помилування після відбуття терміну, але відповіді поки що не надійшло. Ламміс у своїй заяві наголосила, що засновник FTX «витратив мільярди клієнтів на розкішне життя» і тепер намагається уникнути відповідальності, хоча «присяжні не повірили в його невинуватість, а суддя призначив 25 років не просто так».
Чому Сенат безсилий
Незважаючи на одностайну позицію верхньої палати, юридично резолюція не обмежує повноваження президента. Стаття II, розділ 2, пункт 1 Конституції США надає президенту практично необмежене право помилування за федеральні злочини. Єдиний виняток — випадки імпічменту.
Верховний суд США ще у 1866 році у справі «Ex parte Garland» постановив, що «Конгрес не може обмежити помилування президента або виключити будь-яку категорію засуджених з-під цього права». Це означає, що будь-яка резолюція, навіть ухвалена одноголосно, не створює для президента нових юридичних обмежень.
Політичний тиск vs. конституційне право
Наразі Дональд Трамп не подавав сигналів про готовність помилувати Бенкмана-Фріда. Більше того, в одному з інтерв’ю він повідомив, що не планує пом’якшувати вирок екс-голові FTX. Однак прецеденти вже є: раніше Трамп помилував Чанпена Чжао та Росса Ульбріхта — двох інших великих постатей криптоіндустрії.
Резолюція Сенату, безсумнівно, посилила політичний тиск на Білий дім, але не створила для нього нових правових бар’єрів. У найближчі місяці стане зрозуміло, наскільки далеко зайде тенденція до помилування криптофігур. Мій аналіз показує: у цьому питанні політична воля президента, як і раніше, переважає думку Сенату, і це закладає цікавий прецедент для всієї індустрії.