Екосистема платежів для штучного інтелекту починає набувати чітких обрисів. Спільне дослідження експертів Visa та блокчейн-аналітичної компанії Artemis демонструє, що традиційні картки та стейблкоїни займуть принципово різні ніші в розрахунках між ІІ-агентами.

Аналітики виділяють два ключові сценарії. Перший — покупки за прямим дорученням людини: бронювання готелів, управління підписками або замовлення товарів. Такі транзакції за своєю суттю аналогічні звичайній інтернет-торгівлі та можуть обслуговуватися через платіжні картки. Другий сценарій — це часті мікроплатежі на суми менше одного долара між програмами. Тут ІІ-агенти платять за окремі запити до сервісів, доступ до даних, обчислювальні потужності або використання програмних інструментів.

Чому стейблкоїни виграють

Фіксовані комісії карткових мереж роблять їх використання для мікроплатежів економічно недоцільним. Водночас у блокчейнах Base та Solana вартість транзакції становить частки цента. У доповіді детально розглядаються два відкриті протоколи: x402, активність якого зосереджена в Base, Solana та Polygon, і протокол машинних платежів (MPP), що підтримує розрахунки як через блокчейни, так і через традиційні платіжні системи.

Найбільш імовірною видається гібридна модель: картки використовуватимуться для авторизації та великих покупок за дорученням людей, а стейблкоїни — для прямих розрахунків між програмами. Обидва способи можуть застосовуватися на різних етапах виконання одного завдання.

Реальні обсяги та приховані ризики

Станом на 21 квітня, після фільтрації фіктивних та тестових операцій, через протокол x402 пройшло близько $15 млн у рамках 109,6 млн транзакцій. Для MPP ці показники становили приблизно $25 000 та 115 000 переказів відповідно. Важливо зазначити, що сирі дані були значно вищими: $135,7 млн та 178,3 млн операцій через x402. Різниця в 15 разів підтверджує, що ринок ІІ-платежів все ще перебуває на стадії експериментів та тестування.

Головною невирішеною проблемою залишається довіра. Досі незрозуміло, хто несе відповідальність за помилкову або несанкціоновану покупку: власник ІІ-агента, оператор платформи, розробник моделі чи продавець. Існуючі правила повернення платежів розраховані на дії людини, а механізму для оскарження тисяч автоматичних транзакцій на годину поки не існує. Додаткову загрозу створюють шкідливі інструкції, здатні перенаправити платіж або змусити агента здійснити незаплановану покупку.

Як аналітик, я бачу, що стейблкоїни дійсно стають природним рішенням для мікротранзакцій в економіці ІІ-агентів. Однак без чіткого юридичного та технічного фреймворку для обробки помилок та шахрайства цей ринок не зможе масштабуватися. Запуск сервісу AgentCard від Alchemy та Visa у червні — перший крок до вирішення проблеми, але до повноцінної інфраструктури ще далеко.