Світ платежів для штучного інтелекту починає чітко ділитися на два сегменти, і, як показують останні дослідження, стейблкоїни тут відіграють ключову роль у мікроплатежах. У своєму спільному аналізі експерти Visa та блокчейн-аналітичної компанії Artemis дійшли висновку, що традиційні картки та цифрові активи займуть різні, але взаємодоповнюючі ніші.
Автори виділяють дві принципово різні категорії транзакцій ІІ-агентів. Перша — це покупки за дорученням людини: бронювання квитків, управління підписками, замовлення товарів. Ці операції за своєю суттю нічим не відрізняються від звичайної інтернет-торгівлі, і для них ідеально підходять традиційні платіжні картки. Друга категорія — це часті мікротранзакції вартістю менше одного долара, які відбуваються між програмами. ІІ-агент може платити за кожен окремий запит до хмарного сервісу, за отримання даних, за обчислювальні потужності або за використання програмних інструментів.
Саме тут традиційна карткова інфраструктура зазнає фіаско. Фіксовані комісії роблять картки абсолютно невигідними для таких дрібних платежів. Водночас у мережах Base та Solana комісії за проведення транзакцій становлять частки цента. Це робить стейблкоїни ідеальним інструментом для розрахунків між ІІ-агентами.
Протоколи та реальні обсяги
У доповіді розглядаються два ключові відкриті протоколи: x402, основна активність якого зосереджена в мережах Base, Solana та Polygon, і протокол машинних платежів (MPP), що підтримує розрахунки як через блокчейни, так і через традиційні платіжні системи. Згідно з даними Artemis на 21 квітня, після очищення від фіктивних та тестових операцій через x402 пройшло близько $15 млн у рамках 109,6 млн транзакцій. Для MPP показники скромніші — приблизно $25 000 та 115 000 переказів відповідно.
Важливо зазначити, що вихідні невідфільтровані дані виглядають набагато вражаючіше: $135,7 млн та 178,3 млн операцій через x402. Різниця в 15 разів зайвий раз підкреслює, наскільки важливо критично ставитися до гучних цифр у цій сфері. Ринок платежів ІІ-агентів все ще перебуває на стадії формування, і значна частина активності — це тести та експерименти.
Головна проблема — довіра
Незважаючи на технологічну готовність, автори вказують на ключову невирішену проблему — довіру. Хто нестиме відповідальність за помилкову або несанкціоновану покупку: власник ІІ-агента, оператор платформи, розробник моделі чи продавець? Існуючі правила повернення платежів (чарджбеки) розраховані на дії людини. Механізму для оскарження тисяч автоматичних транзакцій на годину просто не існує. Додатковий ризик створюють шкідливі інструкції, здатні перенаправити платіж або змусити ІІ-агента здійснити незаплановану покупку.
На мою думку, ми спостерігаємо зародження гібридної моделі, де картки залишаться для авторизації та великих покупок за дорученням людей, а стейблкоїни займуть нішу «кровоносної системи» для розрахунків між програмами. Однак доти, доки не буде вибудувана чітка система відповідальності та механізмів оскарження транзакцій, масове впровадження платежів ІІ-агентів залишиться під питанням. Це не технічна, а юридична та етична проблема, яку належить вирішити індустрії.