Світ платежів для ІІ-агентів стрімко ділиться на два табори. З одного боку — традиційні картки для великих покупок за дорученням людини, з іншого — стейблкоїни для мікротранзакцій між програмами. До такого висновку дійшли експерти платіжного гіганта Visa у співпраці з блокчейн-аналітичною компанією Artemis.
Дві категорії агентських платежів
Аналітики виділили два принципово різних типи операцій:
- Покупки за дорученням людини: бронювання квитків, управління підписками, замовлення товарів. Ці транзакції по суті нічим не відрізняються від звичайного інтернет-шопінгу і можуть оброблятися через карткову інфраструктуру.
- Мікроплатежі між ІІ-агентами: перекази на суму менше $1 за окремі запити до API, доступ до даних, обчислювальні потужності або використання програмних інструментів.
Саме друга категорія стає головним драйвером впровадження стейблкоїнів. Фіксовані комісії карткових мереж роблять їх абсолютно невигідними для таких операцій. Водночас у мережах Base і Solana вартість транзакції становить частки цента.
Протоколи майбутнього: x402 та MPP
У звіті розглянуто два відкриті платіжні протоколи. x402, основна активність якого зосереджена в Base, Solana та Polygon, і протокол машинних платежів (MPP), що підтримує розрахунки як через блокчейни, так і через традиційні платіжні системи.
Дані Artemis на 21 квітня показують значні обсяги. Після виключення фіктивних і тестових операцій через x402 пройшло близько $15 млн у рамках 109,6 млн транзакцій. Для MPP показники скромніші: приблизно $25 000 та 115 000 переказів. Однак вихідні цифри значно вищі — $135,7 млн і 178,3 млн операцій через x402, що підкреслює масштаб проблеми з верифікацією даних.
Гібридна модель та невирішені питання
Автори прогнозують гібридну модель, де картки використовуватимуться для авторизації та покупок за дорученням людей, а стейблкоїни — для автоматичних розрахунків між програмами. Обидва способи оплати можуть застосовуватися на різних етапах виконання одного завдання.
Головна невирішена проблема — довіра. Поки незрозуміло, хто несе відповідальність за помилкову або несанкціоновану покупку: власник ІІ-агента, оператор платформи, розробник моделі чи продавець. Існуючі правила повернення платежів розраховані на дії людини, а механізму для оскарження тисяч автоматичних транзакцій на годину просто не існує. Додатковий ризик створюють шкідливі інструкції, здатні перенаправити платіж або змусити ІІ-агента здійснити незаплановану покупку.
Думка експерта: Ринок агентських платежів перебуває в зародковому стані, але його потенціал колосальний. Стейблкоїни справді стають ідеальним інструментом для мікротранзакцій, де карткова інфраструктура зазнає фіаско. Однак без чітких правил відповідальності та механізмів оскарження масове впровадження таких платежів залишиться під питанням. Ті, хто вирішить цю проблему першими, отримають ключову перевагу в новій економіці ІІ-агентів.