Російські кваліфіковані інвестори та бізнес отримають офіційну можливість купувати найбільші стейблкоїни — USDT та USDC — через ліцензовані вітчизняні майданчики. З 1 вересня 2026 року ці активи стануть частиною легального обігу цифрових валют у країні. Відповідні поправки до другого читання урядового законопроєкту про цифрові валюти вже підготовлені профільним комітетом Держдуми.
Це рішення стало несподіваним поворотом. Ще на початку липня голова комітету Анатолій Аксаков заявляв, що спільна робота з ЦБ над правилами для стейблкоїнів планується лише на осінь. А Мінфін на початку літа взагалі пропонував відкласти це питання до ухвалення базового закону про криптовалюту. Однак правова необхідність врегулювання стейблкоїнів виявилася сильнішою за бюрократичні зволікання.
Чому стейблкоїни вимагали окремої категорії
Ключова проблема полягала в юридичному визначенні. Чинне законодавство визнає цифровою валютою лише актив, за яким відсутня зобов'язана особа перед власниками. Але емітенти USDT (Tether) та USDC (Circle) працюють інакше: вони гарантують забезпечення токенів і зобов'язуються викуповувати їх за фіксованою ціною. Через ці зобов'язання стейблкоїни не підпадали під стандартне російське визначення криптовалюти.
Для вирішення цієї колізії депутати ввели дві нові юридичні категорії:
| Новий термін | Суть та юридичні особливості |
| Іноземний цифровий інструмент | Охоплює різні зобов'язальні права в зарубіжних інформаційних системах. Звичайні цінні папери сюди не належать. |
| Безпостачальний цифровий інструмент | Посвідчує виключно грошові вимоги без прямої поставки базового активу. |
Саме до другої категорії законодавці віднесли забезпечені стейблкоїни. Покупці отримують право вимагати обміну токенів на реальні гроші за номіналом, але сам цифровий актив цінним папером не вважається. Цей підхід повністю узгоджується з позицією Центробанку, який у своїх літніх аналітичних доповідях чітко розділив ці поняття, зараховуючи зарубіжні забезпечені монети до іноземних цифрових прав.
На частку USDT та USDC сьогодні припадає майже 89% всього глобального ринку стейблкоїнів.
Від ризикованого активу до легального інструменту за місяць
Швидкість, з якою російські регулятори змінили свою позицію, вражає. Ще на початку червня влада називала операції зі стейблкоїнами вкрай небезпечними і серйозно обговорювала ідею повної заборони торгівлі доларовими токенами. Однак бізнес-спільнота змогла переконати чиновників. У підсумку жорстку заборону замінили економічними обмеженнями — наприклад, підвищеними комісіями на активи з недружніх країн.
Основні побоювання влади пов'язані з зарубіжною юрисдикцією емітентів. Американська влада може впливати на творців монет — Tether раніше вже блокував сотні мільйонів доларів на вимогу регуляторів США. Однак ЦБ при цьому зберігає суворий контроль над внутрішніми розрахунками: законним платіжним засобом всередині країни залишається виключно рубль. Використовувати стейблкоїни для покупок у російських магазинах, як і раніше, не можна.
З іншого боку, фінансова влада схвалює їх застосування в міжнародній торгівлі. Нові правила покликані допомогти компаніям проводити транскордонні платежі — саме ця сфера залишається найбільш затребуваною для бізнесу в умовах санкційного тиску. Підприємства зможуть використовувати стейблкоїни для розрахунків за контрактами без обмежень. Для звичайних громадян раніше планували встановити ліміт на купівлю криптовалюти в розмірі 300 тисяч рублів, але остаточні параметри доступу для роздрібних інвесторів ще уточнюються.
Що стосується рублевих стейблкоїнів, їхня доля поки не визначена. Популярний токен A7A5 займає величезну частку ринку, але ЦБ ігнорує його у своїх звітах. Великі російські банки намагаються об'єднатися для створення власного стабільного коїна, але поточні поправки регулюють виключно зарубіжні активи. Правила для вітчизняних проєктів законодавці почнуть детально опрацьовувати лише наприкінці осені.
Думка експерта: Легалізація USDT та USDC в Росії — це прагматичний крок, продиктований потребами бізнесу, а не ідеологією. Однак ключовий ризик залишається: залежність від американських емітентів, які можуть заморозити активи за першою вимогою OFAC. Російським компаніям варто розглядати стейблкоїни як тимчасовий інструмент для міжнародних розрахунків, паралельно розвиваючи власні рублеві аналоги та інфраструктуру для незалежних платежів.