Російський ринок цифрових активів робить різкий розворот. Всупереч нещодавнім жорстким заявам, влада готує ґрунт для легалізації обігу найбільших стейблкоїнів — USDT та USDC. З 1 вересня 2026 року кваліфіковані інвестори зможуть легально придбавати ці активи через вітчизняні ліцензовані платформи. Відповідні поправки до закону «Про цифрові фінансові активи» вже підготовлені профільним комітетом Держдуми до другого читання.

Це рішення — справжня сенсація на тлі позиції, яку регулятори займали ще на початку літа. Нагадаю, у червні Міністерство фінансів пропонувало відкласти питання регулювання стейблкоїнів на невизначений термін, а голова комітету Держдуми Анатолій Аксаков говорив про спільну роботу з ЦБ лише в осінній перспективі. Однак динаміка змінилася стрімко: норми для USDT та USDC оперативно включили до поточної редакції документа.

Юридичний нюанс: чому стейблкоїни потребували окремої категорії

Ключова проблема, яку вирішують поправки, — юридична невідповідність. Чинне російське законодавство визначає цифрову валюту як актив, за яким відсутня зобов'язана особа перед власниками. Емітенти Tether і Circle, навпаки, гарантують забезпечення токенів і зобов'язуються викуповувати їх за фіксованою ціною. Таким чином, стейблкоїни не підпадали під стандартне визначення криптовалюти.

Для вирішення цієї колізії законодавці ввели дві нові категорії: «іноземний цифровий інструмент» та «безпостачальний цифровий інструмент». До другої категорії віднесли забезпечені стейблкоїни. Покупці отримують право вимагати обміну токенів на реальні гроші за номіналом, при цьому сам цифровий актив не визнається цінним папером. Такий підхід повністю відповідає позиції Центробанку, який у своїх літніх аналітичних доповідях чітко розділив ці поняття, зараховуючи зарубіжні забезпечені монети до іноземних цифрових прав.

Від ризиків до легального інструменту: за місяць до змін

Ще на початку червня влада називала операції зі стейблкоїнами «вкрай небезпечними» та серйозно обговорювала повну заборону торгівлі доларовими токенами. Однак бізнес-спільнота змогла переконати чиновників. Жорстку заборону замінили економічними обмеженнями — наприклад, підвищеними комісіями для активів із недружніх країн.

Головні побоювання регуляторів пов'язані із зарубіжною юрисдикцією емітентів. Американська влада може впливати на творців монет, як це вже було з Tether, яка блокувала сотні мільйонів доларів на вимогу регуляторів США. ЦБ при цьому зберігає суворий контроль над внутрішніми розрахунками: законним платіжним засобом усередині країни залишається виключно рубль. Використовувати стейблкоїни для покупок у російських магазинах, як і раніше, не можна.

З іншого боку, фінансова влада схвалює їх застосування в міжнародній торгівлі. Нові правила покликані допомогти компаніям проводити транскордонні платежі — і тут сфера застосування практично безмежна. Підприємства зможуть використовувати стейблкоїни для розрахунків за контрактами без обмежень.

Доступ до біржових торгів при цьому отримають далеко не всі. Вільно купувати такі інструменти дозволять лише професійним учасникам ринку. Звичайні громадяни зможуть легально придбати їх лише після схвалення конкретної монети Центробанком. Раніше для роздрібних інвесторів планували встановити ліміт на купівлю криптовалюти в розмірі 300 тисяч рублів.

Думка аналітика: Легалізація USDT та USDC у Росії — прагматичний крок, продиктований реальними потребами бізнесу в умовах санкційного тиску. Однак суворий допуск лише для кваліфікованих інвесторів та збереження рубля як єдиного законного платіжного засобу всередині країни вказують на те, що повної лібералізації ринку чекати не варто. Регулятори продовжують балансувати між необхідністю інтеграції в глобальну криптоекономіку та ризиками, пов'язаними з юрисдикцією емітентів.