Захисний механізм світового енергетичного ринку, який роками згладжував цінові шоки, стрімко втрачає свою ефективність. У середу північноморська суміш Brent впевнено подолала позначку в $85 за барель, а американська WTI піднялася вище $80. Обидва еталонні сорти демонструють впевнене зростання третій день поспіль, і це не просто короткострокові коливання.
Головний каталізатор — ескалація в Ормузькій протоці. Конфлікт між США та Іраном перейшов у нову, більш гарячу фазу. Однак, як показують мої спостереження, справжня причина паніки на ринках лежить глибше: світ практично вичерпав резерв вільних видобувних потужностей. Той самий «запас міцності», який дозволяв компенсувати перебої з постачанням протягом кількох місяців, зараз майже повністю витрачено.
Стратегічний резерв — остання лінія оборони
Вашингтон протягом усього конфлікту активно використовував Стратегічний нафтовий резерв (SPR), викидаючи на ринок мільйони барелів, щоб стримати ціновий вибух. Кожен новий виток бойових дій супроводжувався черговою порцією із запасів. Але ця «подушка безпеки» більше не працює в колишньому режимі. Аналітики, з якими я обговорював ситуацію, сходяться на думці: якщо США та Іран продовжать рухатися шляхом ескалації, а не пошуку компромісу, нафта може різко подорожчати. Експерти попереджали про це ще на зустрічі G7, де обговорювався варіант випуску на ринок до 400 млн барелів із резервів. Топ-менеджмент ExxonMobil також нещодавно заявив, що світові запаси нафти скорочуються загрозливими темпами.
Трамп змінює тактику: від блокади до ультиматуму
Президент США Дональд Трамп підвищує ставки. В інтерв'ю він дав зрозуміти, що удари по Ірану можуть посилитися вже наступного тижня, якщо Тегеран не повернеться до переговорів. Цілями можуть стати електростанції та мости. Іран, своєю чергою, не виключає введення власних зборів на судна, що проходять через Ормузьку протоку. Примітно, що Трамп відмовився від планів стягувати 20% збір з вантажів, запропонувавши натомість країнам Перської затоки торговельні та інвестиційні угоди. Однак того ж дня США відновили військово-морську блокаду іранських портів — це пряме продовження спроб встановити контроль над протокою.
Судноплавні компанії відреагували миттєво. За даними MarineTraffic, за минулі вихідні через Ормузьку протоку пройшло лише 57 суден — це вдвічі менше, ніж тижнем раніше. Для порівняння: до початку активної фази бойових дій у лютому щоденний трафік становив близько 130 великотоннажних суден.
Уолл-стріт закладає в ціну $100
Барт Мелек, голова відділу стратегії з сировинних ринків у TD Securities, вважає, що рух до $100 «цілком можливий, якщо стане очевидно, що дефіцит нафти — реальний і зростаючий ризик». Міненерго США, втім, з цим не згодне, заявляючи, що напередодні через протоку за підтримки військових пройшло 8,5 млн барелів — звичайний обсяг поставок. Але я б не радив надто покладатися на ці цифри: вони можуть бути «показовими», а не відображати реальну картину.
Мій висновок: зростання вартості нафти здатне серйозно ускладнити боротьбу з інфляцією. Раніше аналітики очікували, що червневий звіт CPI зафіксує подальше уповільнення зростання цін, чому сприяло зниження вартості пального. Тепер же динаміка залежатиме виключно від наступних кроків Трампа та рішень Тегерана. Ринок входить у зону турбулентності, і єдиний сценарій, який може збити ціну, — це реальне перемир'я, а не його імітація.