Парламент Японії затвердив історичні поправки до закону про фінансові інструменти та біржі. Це рішення кардинально змінює правовий статус цифрових активів у країні, переводячи їх із категорії платіжних засобів у повноцінний клас інвестиційних інструментів. Основні положення набудуть чинності протягом року після офіційної публікації, а точні механізми регулювання будуть прописані в постановах кабінету міністрів та наглядових інструкціях.
Раніше криптовалюти розглядалися переважно як засіб обміну. Тепер же закон виділяє їх в окрему категорію фінансових інструментів, чітко відмежовуючи від традиційних цінних паперів. Стейблкоїни, однак, залишаються у віданні законодавства про електронні платіжні інструменти.
Торгівля та боротьба з інсайдом
Одне з ключових нововведень — запровадження прямої заборони на торгівлю з використанням суттєвої непублічної інформації. Ця заборона поширюється на всі активи, допущені до торгів на зареєстрованих в Японії криптобіржах. До інсайдерів закон відносить не лише співробітників емітентів, а й працівників торговельних майданчиків, а також будь-яких учасників ринку, які мають доступ до даних про лістинги, делістинги, зміни в проєктах або великі угоди.
Компанії, що випускають криптовалюти, тепер зобов'язані розкривати інформацію перед розміщенням, публікувати дані про суттєві події та щорічно звітувати. Для активів без чіткого емітента, таких як біткоїн, обов'язок із розкриття інформації лягає на зареєстровані торговельні платформи. Паралельно посилюється відповідальність за нелегальну діяльність: максимальний термін тюремного ув'язнення за роботу без реєстрації зростає з трьох до десяти років, а верхня межа штрафу — з 3 млн до 10 млн єн.
Податки: окремий облік та ставка 20,315%
Хоча податкові зміни не входять безпосередньо до ухвалених поправок, вони є частиною окремої реформи. Запропонована модель передбачає окреме оподаткування прибутку від криптоактивів за фіксованою ставкою 20,315% з можливістю перенесення збитків на наступні три роки. Цей режим поширюватиметься лише на активи, що торгуються через зареєстрованих в Японії операторів. Остаточний список монет та порядок обліку операцій затвердять окремо.
Важливо зазначити, що доходи від стейкінгу, лендінгу та операцій з NFT, як очікується, продовжать оподатковуватися за прогресивною шкалою як інший дохід. Податкові зміни планується запровадити з 1 січня 2028 року.
Шлях до крипто-ETF
Переведення криптоактивів під егіду закону про фінансові інструменти створює юридичну основу для появи спотових біржових фондів (ETF). За моїми даними, Japan Exchange Group вже розглядає можливість лістингу перших крипто-ETF у 2027 році, причому потенційними емітентами можуть стати традиційні фінансові гіганти. Однак ухвалення поправок не є автоматичним схваленням — для запуску фондів знадобиться окремий пакет нормативних актів та рішень регуляторів.
Цей крок Японії — не просто локальна реформа, а потужний сигнал для всього глобального ринку. Країна, яка вже давно вважається одним із найпрогресивніших крипто-регуляторів, робить ще один стратегічний хід, інтегруючи цифрові активи у свою традиційну фінансову екосистему. На мою думку, це не лише підвищить довіру інституціоналів, а й створить прецедент, який можуть взяти на озброєння інші великі економіки Азії.