Фракція ЛДПР на чолі з Леонідом Слуцьким внесла до Державної Думи законопроєкт, який пропонує визнати використання генеративних технологій, зокрема дипфейків, обтяжливою обставиною при вчиненні будь-яких злочинів. Ініціатива виглядає логічною на тлі стрімкого розвитку нейромереж, але викликає питання через власні експерименти партії зі ШІ.

У чому суть законопроєкту

Автори документа докладно пояснюють свою позицію. Згенеровані штучним інтелектом відео- та аудіоматеріали сьогодні виглядають надзвичайно реалістично. Такий контент легко вводить людей в оману щодо реальних слів, вчинків або особи людини. Шахраї активно використовують ці можливості для надання ваги своїм обманним схемам, що суттєво ускладнює доведення фактів та правильну кваліфікацію правопорушень.

Розроблена норма покликана ефективно працювати у двох ключових ситуаціях:

Ситуація застосування нормиОпис механізму
Імітація реальної людиниЗгенеровані файли відтворюють голос або дії реальної особи, які вона не вчиняла
Створення вигаданої особиТехнології моделюють образ неіснуючого персонажа для ведення незаконної діяльності

Завдяки цим змінам судова система зможе точніше розподіляти міру відповідальності для злочинців. Кримінальне право нарешті отримає адекватний інструмент для роботи в епоху стрімкого розвитку технологій.

Політична партія та високі технології

Законодавчий крок ЛДПР привертає підвищену увагу через її власні яскраві IT-проєкти. На одному з економічних форумів у Санкт-Петербурзі представники партії презентували унікальний цифровий алгоритм. Спеціальна нейромережа отримала ім'я «Жириновський» на честь покійного засновника партії. Програма здатна формулювати цілком логічні відповіді, наслідуючи манеру відомого політика.

Віртуальний двійник навчався на величезному масиві архівних листів, інтерв'ю та публічних виступів. Розробники підкреслюють меморіальний характер цього проєкту, створеного виключно за згодою керівництва. Тут простежується зовсім інший контекст, відмінний від кримінальних схем із підробкою особистостей. Однак сам факт щільної роботи партійців із відтворенням людської подоби додає обговоренню додаткової ваги.

Подібний образ партійні активісти просувають і серед молодіжної аудиторії. Є й інші ініціативи. Наприклад, один із депутатів запропонував випустити ювілейний мемкоїн, орієнтуючись на аналогічний проєкт Дональда Трампа.

Як аналітик, зазначу: ініціатива ЛДПР — важливий крок до правового регулювання deepfake-технологій, але її ефективність безпосередньо залежатиме від здатності законодавців чітко розмежовувати легітимне використання ШІ (як у випадку з віртуальним Жириновським) та зловмисні дії. Ринок і суспільство чекають від регулятора не лише каральних заходів, але й зрозумілих «правил гри» для розробників та користувачів.