Генеративний штучний інтелект продовжує залишатися однією з найгарячіших тем у глобальній економіці, і країни АСЕАН не стали винятком. Новий аналіз показує, що близько 80 мільйонів осіб, або 22,9% від усіх зайнятих у регіоні, працюють у професіях, де вплив генеративного ШІ оцінюється як "більш ніж мінімальний". Однак, всупереч панічним настроям, ознак масштабного витіснення персоналу поки що не спостерігається.

Важливо одразу розставити крапки над "і": "підданість впливу" не дорівнює "втраті роботи". Цей показник відображає лише потенціал автоматизації або трансформації окремих завдань у межах професії. Йдеться про такі ролі, як фінансові аналітики, веб-розробники, брокери, оператори введення даних, бухгалтери та спеціалісти контакт-центрів. Навіть у цих, найбільш уразливих з точки зору автоматизації, сферах зайнятість продовжує зростати. Впровадження ШІ поки що залишається нерівномірним: воно активно відбувається в технологічному секторі, але в офісних та адміністративних професіях його масштаби поки що обмежені.

Ключові цифри та регіональні лідери

З 11 країн АСЕАН, охоплених дослідженням, лише 3,3% працівників (11,7 млн осіб) перебувають у професіях із найвищим рівнем ризику. При цьому 67% зайнятих у регіоні поки що не відчувають жодного впливу генеративного ШІ. Серед країн із найбільшою часткою "підданих впливу" працівників лідирує Сінгапур — 42,2%. Це не дивно, враховуючи його статус високорозвиненого цифрового хабу з передовою інфраструктурою та доступом до кваліфікованих кадрів. Далі йдуть Філіппіни (28,1%), де економіка сильно орієнтована на послуги та IT-аутсорсинг, а потім Індонезія (21,7%), В'єтнам (20,8%) і Таїланд (20,6%).

Гендерний розрив: жінки в зоні підвищеного ризику

Один із найтривожніших висновків — жінки більш ніж удвічі частіше за чоловіків зайняті у професіях, що піддаються впливу генеративного ШІ. Причина проста: вони непропорційно представлені на адміністративних, канцелярських та бухгалтерських посадах, які є найбільш уразливими для автоматизації. Цікаво, що дослідження не виявило суттєвої різниці між молодими співробітниками (15-24 роки) та старшими віковими групами — міф про те, що ШІ загрожує насамперед молоді, не підтверджується.

Мій аналіз показує, що поточна ситуація — це не кінець світу для ринку праці, а скоріше попередження. Ключовий висновок доповіді полягає в тому, що наслідки визначатимуться не стільки технологією, скільки політикою. Зростання продуктивності та пом'якшення негативних ефектів безпосередньо залежать від інвестицій у людський капітал, перепідготовку кадрів та соціальний захист. Країнам АСЕАН наполегливо рекомендується розширювати програми підвищення кваліфікації, приділяючи особливу увагу жінкам, а також підтримувати малий та середній бізнес. Зрештою, саме рішення влади, а не алгоритми, визначать, чи стане ШІ двигуном прогресу чи каталізатором соціальної нерівності.