Ethereum стрімко перетворюється на операційну систему для глобальних фінансів, але отримує за цю роль смішно мало. Я провів власний аналіз ситуації, і цифри, які спливають, змушують замислитися про майбутнє всієї екосистеми.
Наочний приклад — блокчейн Robinhood. За один день ця мережа другого рівня (L2) заробила близько $109,400, тоді як сам Ethereum отримав від неї лише $716. Проста математика: на кожен долар, сплачений мережі, Robinhood залишає собі приблизно $153. За перші два тижні після запуску Robinhood L2 заробив понад $800,000, «відстебнувши» Ethereum близько $1,500. Як влучно зауважив незалежний аналітик Шанака Ансельма Перрера, Ethereum у цій схемі — «прибиральник», якому платять за обслуговування всієї системи, поки бізнес забирає левову частку прибутку.
У чому суть парадоксу?
Перрера підкреслює, що ці оцінки — на рівні мережі за один день, без урахування позамережевих витрат та корпоративного прибутку. Тим не менш, це найчесніша «жива картина» дивної проблеми криптовалюти. Коріння спеціаліст зводить до 1 липня 2026 року, коли некомерційна структура Ethereum Institutional стала «парадними дверима» для банків та суверенних фондів, зібравши керівників компаній, які управляють активами приблизно на $250 трлн.
Того ж дня Robinhood запустив свою L2-мережу на базі Ethereum для токенізованих акцій у понад 120 країнах. Ethereum, за висловом аналітика, відкрив «будівлю суду», а Robinhood відкрив навколо нього «магазини», забравши собі всю маржу та клієнтів. При цьому компанія не зробила нічого поганого — вона просто слідувала дорожній карті Ethereum. Ще в березні Ethereum Foundation визнав, що мережі другого рівня перетворилися на «зони контролю».
Інженерно все спрацювало бездоганно: комісії в основній мережі впали з понад $2 до менш ніж $0,02, а на L2 — більш ніж на 95%. Однак саме дорогі збори в основній мережі колись робили ETH дефіцитним. Тепер же, за моїми підрахунками, Ethereum спалює близько 25 монет на день, а випускає приблизно 20,000 на тиждень для стейкерів. У підсумку пропозиція зростає майже на 0,85% на рік, перевищуючи рівень на момент переходу мережі на Proof-of-Stake.
Хто в підсумку отримує вигоду?
Головний висновок експерта: цінність не зникла, а змінила отримувача. Раніше Ethereum спалював комісії, і дефіцит винагороджував усіх власників однаково. Тепер маржа дістається компаніям мереж другого рівня, а нова емісія — стейкерам. Пасивний власник ETH виявився єдиним учасником системи, чия частка розмивається.
При цьому найбільші бізнеси «на рейках» Ethereum — емітенти стейблкоїнів — тримають резерви в державних облігаціях США і майже не володіють самим ETH. Аналітик показав на конкретному прикладі: 14 липня компанія BitMine розкрила, що володіє понад 5,77 ETH — близько 4,8% усіх існуючих монет, а її частка в стейкінгу дорівнює приблизно 12% всього заблокованого ETH.
«Під усім цим — невирішений парадокс. Інституціонали хочуть розрахунків, які дешеві, нейтральні та непомітні, тоді як власники токена хочуть, щоб за розрахунки стягувалася "рента"», — заявив Перрера.
Як пояснив аналітик, якщо ціна висока — активність йде, а якщо близька до нуля — мережа стає незамінною, але не прибутковою. Чим кращий Ethereum як нейтральна інфраструктура, тим важче брати плату, не руйнуючи цей нейтралітет.
Більш стриманий погляд висловив співзасновник Trading Protocol Мікко Отамаа. За його словами, ажіотаж навколо Robinhood скоро зійде нанівець: зараз 40% транзакцій — це спам і невдалі операції, а «через безкоштовні комісії реальної економіки немає». За його прогнозом, після скасування промо-періоду збори стабілізуються на набагато нижчому рівні.
Мій висновок: Ethereum опинився заручником власного успіху. Чим більш непомітною та дешевою стає мережа, тим менше цінності вона вилучає для своїх власників. Поки L2-рішення та емітенти стейблкоїнів пожинають плоди, пересічний інвестор в ETH ризикує залишитися з розмитою часткою та без значного цінового каталізатора. Це структурна проблема, яку спільноті доведеться вирішувати, якщо вона хоче зберегти Ethereum не лише як інфраструктуру, але і як інвестиційний актив.