Південна Корея підтвердила свої амбіції у сфері цифрових активів: в економічній стратегії на друге півріччя зафіксовано запуск пілотного проєкту з токенізації державних облігацій, який відбудеться у 2027 році. Ключова особливість ініціативи — інтеграція розрахунків за цими інструментами з оптовою цифровою валютою центрального банку (CBDC), призначеною виключно для банків та фінансових інститутів.
Це рішення — логічне продовження проєкту Hangang, що розробляється Банком Кореї. В його основі лежить закритий розподілений реєстр, який об'єднує оптову CBDC та токенізовані банківські депозити. Влада також планує вивчити сумісність цієї інфраструктури з іншими блокчейнами, що відкриває шлях до міжмережевої взаємодії. Параметри самого експерименту поки не розкриті, але стратегічні цілі вже зрозумілі.
Єдина платформа для облігацій та цифрових грошей
Ідею розмістити державні облігації та цифрові гроші на одній платформі озвучив голова регулятора Шин Хен Сон ще на початку липня. Такий підхід дозволяє одночасно передавати папери та проводити платежі, а також автоматизувати операції через смарт-контракти. Для ринку це означає радикальне прискорення розрахунків, спрощення угод РЕПО та підвищення ефективності управління забезпеченням.
Однак регулятор не заплющує очі на ризики. Швидше переміщення активів може прискорити поширення фінансового стресу між учасниками, а використання смарт-контрактів та зовнішніх джерел даних створює додаткові операційні загрози. Це класичний приклад того, як інновації вимагають перегляду традиційних моделей ризик-менеджменту.
Project Hangang: від тестів до реального впровадження
Перша фаза Project Hangang, що пройшла з квітня по червень 2025 року, вже довела життєздатність концепції. У ній взяли участь сім великих банків, а цифрові гаманці відкрили близько 80 000 користувачів зі 100 000 запрошених. Учасники тестували платежі, перекази між фізичними особами та програмовані ваучери на базі токенізованих депозитів.
Друга фаза, анонсована в березні 2026 року, розширила периметр: до проєкту приєдналися ще два банки, а одним із напрямків стали державні виплати через пов'язані з CBDC депозитні токени. Це прямий крок до впровадження цифрової вони в реальний сектор економіки.
Законодавча база: стейблкоїни, ETF та транскордонні операції
Паралельно з технологічними експериментами уряд просуває Digital Asset Basic Act. Законопроєкт, який має встановити загальні вимоги до криптокомпаній та емітентів стейблкоїнів, прив'язаних до вони, планується ухвалити у другому півріччі 2026 року. Однак його розгляд затягнувся через розбіжності між Банком Кореї та Комісією з фінансових послуг щодо правил випуску стейблкоїнів.
Окремо влада готує правову основу для транскордонних операцій зі стейблкоїнами та запуску перших у країні спотових криптовалютних ETF. Законодавча база для токенізованих цінних паперів уже затверджена: відповідні поправки ухвалені в січні 2026 року та набудуть чинності на початку 2027 року.
Мій коментар: Південна Корея послідовно будує екосистему, де цифрова валюта ЦБ та токенізовані активи існують в єдиному правовому та технологічному полі. Це не просто експеримент, а стратегічний курс на модернізацію фінансової інфраструктури. Однак успіх залежатиме від того, наскільки швидко регулятори зможуть врегулювати розбіжності щодо стейблкоїнів — без цього ключового елемента вся конструкція ризикує залишитися незавершеною.