Розвиток індустрії дата-центрів у Техасі набув тривожних рис: девелопери активно використовують спрощені дозвільні процедури для будівництва власних електростанцій, уникаючи обов'язкових публічних слухань та екологічних перевірок. Ця схема, спочатку призначена для невеликих і типових джерел викидів, тепер слугує лазівкою для масштабних промислових об'єктів.
Механізм працює наступним чином: компанії подають заявки на окремі турбіни та генератори, що не перевищують поріг у 100 тонн викидів оксидів азоту на рік — саме після цієї позначки починаються публічні процедури. Наприклад, дата-центр Vantage поблизу Сан-Антоніо отримав дозвіл на 99,8 тонни, вправно балансуючи на межі закону. Колишні співробітники Техаської комісії з якості навколишнього середовища (TCEQ) описують це як стратегію «спочатку мале, потім велике»: єдиний проєкт розбивається на кілька дрібних заявок, які потім об'єднуються у повноцінну електростанцію промислового масштабу.
Stargate: флагманський приклад обходу
Найяскравіший кейс — дата-центр Stargate в Абіліні, частина інфраструктурної ініціативи OpenAI, SoftBank та Oracle із заявленими інвестиціями до $500 млрд. У 2024 році розробники отримали спрощені дозволи на 10 газових турбін та 62 дизельних генератори. Згідно з документами, це обладнання здатне викидати понад 1,6 млн тонн парникових газів та близько 1000 тонн інших забруднювачів щорічно. При цьому представник розробника Crusue стверджує, що турбіни використовуватимуться лише для резервного живлення, хоча чинні дозволи допускають їх постійну експлуатацію. Вже через рік компанія подала заявку на розширення — 41 додаткову турбіну та 18 генераторів. Якщо проєкт буде реалізовано, потужностей електростанції вистачить для забезпечення понад 1 млн будинків, а річне забруднення можна порівняти з викидами майже 2 млн автомобілів.
Масштаб проблеми: 40 ГВт на газі
Ситуація в Техасі — лише верхівка айсберга. У штаті вже працюють близько 300 дата-центрів, ще 200 перебувають у розробці. За даними Global Energy Monitor, заявлено 80,6 ГВт нових газових електростанцій, причому майже половина (40 ГВт) призначена саме для прямого енергопостачання дата-центрів. Це ставить Техас на друге місце у світі за обсягом газових потужностей, поступаючись лише Китаю. Аналітики Cleanview виявили у США 59 дата-центрів із планами побудувати власні електростанції загальною потужністю 90 ГВт, але реально введено в експлуатацію лише 2 ГВт. Розслідування Floodlight охопило дев'ять газових станцій, пов'язаних із дата-центрами, чиї дозволені викиди можуть перевищити 130 млн тонн парникових газів на рік.
Регулятор у тіні
Реакція TCEQ викликає питання: відомство накопичило понад 1400 незакритих правозастосовних справ, але за попередній рік завершило лише 39 із них. Представник комісії оскаржив ці цифри, заявивши про 100 000 перевірок у 2025 році та «високий рівень дотримання вимог». Однак на конкретні запитання щодо висновків розслідування регулятор не відповів. Це мовчання — тривожний сигнал для всієї індустрії.
Мій аналіз: Поточна практика — класичний приклад regulatory arbitrage, коли компанії використовують технічні деталі законодавства для обходу його духу. У довгостроковій перспективі це не лише загрожує екології, але й підриває довіру до ринку. Якщо регулятори не закриють цю лазівку, Техас ризикує стати полігоном для неконтрольованого зростання викидів, що суперечить глобальним цілям декарбонізації. Інвесторам варто уважніше оцінювати екологічні ризики таких проєктів — вони можуть обернутися серйозними репутаційними та фінансовими втратами.