Масштабна експансія дата-центрів у Техасі обертається тривожним екологічним парадоксом: будівництво власних гігантських електростанцій відбувається в обхід публічного контролю. Девелопери використовують лазівки в регулюванні, отримуючи спрощені дозволи, які спочатку створювалися для невеликих типових об'єктів, а тепер дозволяють розгортати промислові потужності без громадських слухань.
Суть схеми проста й цинічна. Для великих джерел забруднення потрібен індивідуальний дозвіл із повною екологічною перевіркою та повідомленням мешканців. Однак компанії дроблять єдиний проєкт на безліч дрібних заявок — на окремі турбіни та генератори. Кожна з них проходить за спрощеною процедурою, минаючи публічні обговорення. А потім ці «шматочки» об'єднуються в єдину електростанцію, зупинити яку після початку будівництва практично неможливо.
З 2024 року таким чином дозволи на власну генерацію отримали щонайменше 38 дата-центрів. Більше половини з них заявили викиди оксидів азоту на рівні, трохи нижчому за поріг у 100 тонн на рік, після якого починаються обов'язкові публічні процедури. Класичний приклад — дата-центр Vantage поблизу Сан-Антоніо, який отримав дозвіл на 99,8 тонни викидів на рік.
Stargate: флагманський проєкт із «сірою» енергетикою
Центральним прикладом цієї практики став кампус Stargate в Абіліні — частина амбітної інфраструктурної ініціативи OpenAI, SoftBank та Oracle із заявленими інвестиціями до $500 млрд. Площа кампусу — близько 445 га, поруч уже функціонує газова електростанція потужністю 360 МВт. У 2024 році розробники отримали спрощені дозволи на 10 газових турбін та 62 дизельні генератори. Згідно з документами, це обладнання здатне викидати понад 1,6 млн тонн парникових газів і близько 1000 тонн інших забруднювачів щорічно.
Представник девелопера Crusoe стверджує, що турбіни використовуватимуться лише для резервного живлення. Однак видані дозволи допускають їх постійну експлуатацію. Через рік компанія подала заявку на основний дозвіл ще для 41 турбіни та 18 генераторів. У разі реалізації потужність електростанції дозволить забезпечувати енергією понад 1 млн будинків, а річне забруднення буде порівнянним із викидами майже 2 млн автомобілів.
Масштаб проблеми: 40 ГВт «газового» апетиту
У Техасі вже працюють близько 300 дата-центрів, ще приблизно 200 перебувають на стадії розробки. За оцінками Global Energy Monitor, у штаті заявлено 80,6 ГВт нових газових електростанцій. Майже половина цієї потужності — близько 40 ГВт — призначена для прямого енергопостачання дата-центрів. За обсягом газових потужностей Техас поступається в розробці лише Китаю.
Аналітики Cleanview виявили в США 59 дата-центрів із планами побудувати власні електростанції сукупною потужністю близько 90 ГВт. Однак станом на середину 2026 року в експлуатацію ввели лише близько 2 ГВт. Це свідчить про те, що багато проєктів можуть зіткнутися з регуляторними або економічними труднощами. Розслідування Floodlight, яке вивчило документи дев'яти газових станцій, показало, що їхні дозволені викиди можуть перевищити 130 млн тонн парникових газів на рік.
Колишні співробітники Техаської комісії з якості навколишнього середовища (TCEQ) описують підхід формулою «спочатку мале, потім велике». Регулятор, своєю чергою, стверджує, що видає дозволи лише за умови відповідності проєктів нормам, а невелику кількість примусових заходів пояснює високим рівнем дотримання вимог. Однак накопичені понад 1400 незакритих правозастосовних справ свідчать про протилежне.
Мій коментар як аналітика: Ця ситуація — яскравий приклад того, як технологічний прогрес випереджає регуляторну базу. Прагнення до енергетичної автономії для ІІ-інфраструктури зрозуміле, але використання адміністративних лазівок для приховування реальних екологічних наслідків — небезпечний прецедент. Якщо Техас не посилить контроль, ми ризикуємо отримати не просто «зелений» ІІ, а справжній «вугільний слід» цифрової ери.