У Техасі розгортається прихована екологічна драма: девелопери дата-центрів, які живлять бум штучного інтелекту, систематично використовують лазівки в законодавстві, щоб уникнути публічного контролю за будівництвом власних електростанцій. Йдеться про масштабне ухилення від відповідальності, яке може мати серйозні наслідки для довкілля.
Суть схеми проста і цинічна. Замість того щоб отримувати комплексний дозвіл на велике джерело забруднення, який вимагає обов'язкових екологічних перевірок і повідомлення місцевих мешканців, компанії розбивають свої проєкти на дрібні частини. Вони подають заявки на окремі турбіни та генератори за спрощеною процедурою, яка спочатку призначалася для невеликих, стандартних установок. Це дозволяє їм уникнути публічних слухань і прискорити процес будівництва.
Масштаб явища вражає. Починаючи з 2024 року, щонайменше 38 дата-центрів у Техасі отримали дозволи на власну генерацію електроенергії саме таким чином. Понад половина з них штучно занижують заявлені викиди оксидів азоту, балансуючи на межі порогу в 100 тонн на рік, після якого починаються обов'язкові публічні процедури. Наприклад, дата-центр Vantage поблизу Сан-Антоніо отримав дозвіл на 99,8 тонн викидів — всього на 0,2 тонни менше критичної позначки.
Стратегія «спочатку мале, потім велике»
Колишні співробітники Техаської комісії з якості довкілля (TCEQ) описують цю тактику формулою «спочатку мале, потім велике». Компанії навмисно дроблять єдиний проєкт на безліч дрібних заявок, а потім, отримавши всі дозволи, об'єднують установки в повноцінну електростанцію промислового масштабу. На думку колишнього керівника відділу правозастосування EPA Брюса Бакхейта, така практика може прямо суперечити вимогам розглядати взаємопов'язані частини проєкту в сукупності. Це прямий виклик регуляторній системі.
Найяскравіший приклад — дата-центр Stargate в Абіліні, флагманський проєкт ініціативи OpenAI, SoftBank і Oracle із заявленими інвестиціями до $500 млрд. У 2024 році його розробники отримали спрощені дозволи на 10 газових турбін і 62 дизельних генератори. Згідно з документами, це обладнання здатне викидати понад 1,6 млн тонн парникових газів і близько 1000 тонн інших забруднювачів на рік. І це лише перший етап. Вже подано заявку на розширення, яке збільшить потужність електростанції до рівня, достатнього для забезпечення понад 1 млн будинків, а річне забруднення буде порівнянним із викидами майже 2 млн автомобілів.
Газовий бум і колосальні ризики
У Техасі вже працює близько 300 дата-центрів, і ще 200 перебувають у розробці. За оцінками Global Energy Monitor, у штаті заявлено 80,6 ГВт нових газових електростанцій, причому майже половина цієї потужності — близько 40 ГВт — призначена саме для прямого енергопостачання дата-центрів. За обсягом газових потужностей у розробці Техас поступається лише Китаю. Аналітики Cleanview виявили в США 59 дата-центрів із планами побудувати власні електростанції сукупною потужністю близько 90 ГВт, але на даний момент введено в експлуатацію лише близько 2 ГВт.
Моя професійна думка: ми спостерігаємо класичний конфлікт між стрімким технологічним прогресом і застарілою нормативною базою. Поки регулятори в TCEQ намагаються виправдати свою нездатність реагувати, посилаючись на «високий рівень дотримання вимог» і проведення 100 000 перевірок на рік, реальність така, що понад 1400 правозастосовних справ залишаються незакритими. Компанії грають за правилами, які самі ж і створили, використовуючи бюрократичні прогалини. Інвестиції в інфраструктуру ШІ — це, безсумнівно, рушій економіки, але ціна, яку ми платимо за це зростання у вигляді неконтрольованих викидів, може виявитися катастрофічною для екології та здоров'я місцевих громад. Система потребує термінової реформи, інакше Техас ризикує стати не лише світовим центром ШІ, а й зоною екологічного лиха.