На перший погляд, швейцарський фондовий ринок — це взірець консерватизму та стабільності, який рідко приваблює мисливців за надприбутками. Однак, як показують мої розрахунки та дані за останні 100 років, саме тут приховано те, що багато аналітиків називають «чітерським кодом» для інвестора, який оперує в доларах. Йдеться про двозначну дохідність, яка досягається завдяки унікальному поєднанню зростання акцій та валютного керрі-трейду.
У чому суть стратегії?
Ключовий елемент цієї стратегії — різниця у відсоткових ставках. Наразі ставка Національного банку Швейцарії (SNB) становить 0%, тоді як ставка ФРС перевищує 4%. Коли доларовий інвестор купує швейцарські акції, він автоматично отримує експозицію до швейцарського франка (CHF). Якщо потім захеджувати валютний ризик назад у долари, то ця різниця в ставках (керрі) виплачується інвестору. Фактично, хеджування не тільки не коштує грошей, але й приносить додатковий дохід.
За моїми оцінками, сукупна очікувана дохідність такої стратегії становить приблизно 7,7% річних від зростання самих акцій плюс близько 4% від керрі. У сумі це дає двозначну цифру — і це при інвестуванні в «найнудніший ринок акцій на землі», як його влучно охрестили. Дані Pictet, які відстежують цей ринок з 1926 року, підтверджують його надійність: з 1931 року жодна десятирічна інвестиція в швейцарські акції не була збитковою.
Практичні нюанси та заперечення
Звісно, у цієї стратегії є і зворотний бік. Керрі існує саме тому, що франк історично схильний до зміцнення, а 4% доходу від хеджування зберігаються лише доти, доки зберігається розрив у ставках. Однак, як показують довгострокові дані, фундаментальна стабільність швейцарського ринку та його компаній-«компаундерів» (таких як Nestle та Roche) нівелює ці ризики.
Критики справедливо вказують на складнощі з оподаткуванням дивідендів для іноземців. Дійсно, пряме володіння акціями може бути менш привабливим через податки. Але, як зазначають великі банки (Goldman Sachs, Deutsche Bank), ця проблема вирішується на рівні структурування угоди. Для інституційних інвесторів та кваліфікованих приватних осіб це не є непереборною перешкодою.
Мій аналіз: Швейцарські акції — це не просто захисний актив, а високоефективний інструмент для отримання альфи в доларовому портфелі. Поки ринки ганяються за гучними історіями, найвигідніша угода може спокійно чекати на найбезпечнішому ринку. Це як швейцарські годинники чи шоколад: зовні консервативно, але всередині — бездоганна інженерія дохідності.