Питання відповідності криптовалют нормам ісламського права (шаріату) продовжують викликати дискусії в мусульманських країнах. Цього разу з ініціативою виступив голова Управління з регулювання віртуальних активів Пакистану (PVARA) Білал бін Сакіб. У своїй заяві він наголосив, що цифрові активи не можна розглядати як єдиний клас активів з точки зору шаріату. Кожен токен, монета або стейблкоїн мають проходити індивідуальну релігійно-правову експертизу.
Даний підхід кардинально відрізняється від спрощеної позиції, яку раніше озвучив впливовий ісламський учений муфтій Такі Усмані. Нагадаю, що він визнав покупки за криптовалюту (включно з USDT) недопустимими, відмовившись визнавати цифрові активи майном. Фетва Усмані мала загальний, заборонний характер, що створює серйозні правові та економічні ризики для учасників ринку в Пакистані та інших країнах, які орієнтуються на його думку.
Позиція PVARA, навпаки, виглядає більш гнучкою та технологічно адекватною. Різні блокчейн-проєкти мають кардинально різну економічну природу: одні є засобами платежу, інші — утилітарними токенами, треті — цифровими представленнями реальних активів. Застосовувати єдиний стандарт до всіх — означає ігнорувати фундаментальні відмінності в їхньому дизайні та цілях. Індивідуальний аналіз дозволить, наприклад, визнати відповідними шаріату стейблкоїни, забезпечені реальними активами, або токени, що використовуються в халяльних бізнес-моделях, відокремивши їх від спекулятивних або рибових (пов'язаних із лихварством) інструментів.
Поки не повідомляється, чи буде переглянуто фетву Такі Усмані після цієї заяви. Однак сам факт, що офіційний регулятор займає таку аналітичну позицію, є позитивним сигналом для індустрії. Це вказує на зрілість дискусії та спробу знайти баланс між релігійними нормами та інноваціями.
Моя експертна думка: Підхід PVARA — це не просто спроба легалізувати криптовалюти, а єдино розумний шлях для країн, які прагнуть до цифрової економіки без відмови від релігійних принципів. Очікую, що саме такий прецедентний аналіз ляже в основу майбутніх регулювань в ісламських фінансових центрах, таких як ОАЕ, Саудівська Аравія та Малайзія.