Питання про відповідність криптовалют ісламському праву (шаріату) знову опинилося в центрі уваги в Пакистані. Білал бін Сакіб, який очолює Управління з регулювання віртуальних активів Пакистану (PVARA), виступив із принципово важливою заявою: цифрові активи не можна розглядати як єдиний гомогенний клас. Кожен токен або монета мають проходити індивідуальну оцінку з точки зору шаріатських норм.
Такий підхід кардинально відрізняється від спрощених трактувань, які часто зустрічаються в дискусіях про ісламські фінанси. Раніше відомий ісламський учений муфтій Такі Усмані зайняв жорстку позицію, оголосивши покупки за криптовалюту, включаючи стейблкоїн USDT, неприпустимими. Його аргументація ґрунтувалася на тому, що він не визнає цифрові валюти майном (маль) в ісламському розумінні. Фетва муфтія Усмані викликала широкий резонанс, але, за наявними даними, після зустрічі з представниками індустрії її перегляд не обговорювався.
Позиція PVARA, навпаки, відкриває простір для більш тонкого регулювання. Річ у тім, що природа різних криптоактивів фундаментально відрізняється. Біткоїн, наприклад, функціонує як децентралізована платіжна система та засіб заощадження, тоді як USDT — це централізований стейблкоїн, забезпечений фіатними резервами. Токени DeFi-проєктів, NFT або utility-токени мають зовсім різну економічну сутність. Застосовувати до них усіх єдиний шаріатський стандарт — методологічно неправильно.
Мій аналіз: Ініціатива PVARA — це не просто бюрократичний жест, а спроба адаптувати багатовікові ісламські фінансові принципи до реалій XXI століття. Якщо регулятор зможе розробити чіткі критерії для кожного класу цифрових активів, це відчинить двері для інституційного прийняття криптовалют в ісламських країнах. Однак ключовий виклик залишається: переконати авторитетних муфтіїв переглянути фундаментальне питання — чи можна вважати цифрове майно «майном» у шаріатському сенсі. Без вирішення цієї концептуальної суперечки будь-які класифікації залишаться лише теорією.