Японський фінансовий гігант SBI Group готується до запуску сервісу кредитування свого стейблкоїна JPYSC. Вже цього місяця клієнти платформи SBI VC Trade отримають можливість розмістити токени з фіксованою дохідністю 3% річних.
Умови продукту гранично прозорі: термін лендингу становить три місяці, а повернення здійснюється в JPYSC — користувач отримує назад суму позики разом із нарахованими відсотками. Заявки обробляються в порядку черги, а дострокове розірвання не передбачене. Компанія особливо підкреслює, що цей інструмент не є банківським депозитом і не підпадає під систему страхування вкладів. При цьому 3% річних — це суттєво вище, ніж пропонують традиційні єнові строкові вклади в японських банках.
Нагадаю, що JPYSC — це перший в Японії стейблкоїн з прив'язкою до єни, забезпечений трастовим банком. SBI Group і Startale представили його менше місяця тому, а розробка стартувала ще в грудні 2025 року. Актив позиціонується як інструмент для роздрібних та інституційних клієнтів з низькими комісіями.
Однак важливо розуміти обмеження: на даний момент JPYSC доступний виключно в межах рахунку SBI VC Trade. Введення та виведення токенів не працюють, а вихід у публічні блокчейни відкладено до врегулювання правових та податкових питань. В інтерфейсі платформи 1 JPYSC прирівнюється до 1 єни — спред відсутній.
SBI VC Trade попереджає про ризики: кошти, передані в лендинг, не підпадають під режим окремого зберігання згідно із законом про платіжні послуги. У разі банкрутства компанії клієнт може втратити частину або весь обсяг. Крім того, на час позики користувач не зможе продати, передати або закласти свої JPYSC. Компанія також залишає за собою право тимчасово призупиняти нові набори залежно від ринкової ситуації, а при перевищенні ліміту — формувати лист очікування.
Коментар експерта: Запуск лендингу JPYSC — це логічний крок для SBI Group, яка прагне конкурувати з традиційними банками. Однак 3% річних при поточній інфляції в Японії (близько 2-3%) виглядають радше як маркетинговий хід, а не реальна інвестиційна привабливість. Для інституційних гравців це може бути цікавим як інструмент управління ліквідністю, але роздрібним клієнтам варто уважно оцінити ризики, пов'язані з відсутністю страховки та можливими блокуваннями коштів.