Російський фондовий ринок переживає затяжну та виражену корекцію, яка триває вже 17 тижнів. За цей час індекс скоригувався майже на 25%. Однак, незважаючи на масштаб падіння, називати поточну ситуацію «повільним згасанням» було б некоректно — це повноцінний ведмежий тренд, де зниження відбувається навіть за відсутності негативного новинного фону. Головна проблема — відсутність покупців.
Дно не досягнуто: три місяці зниження попереду
За оцінками низки експертів, у найближчі три місяці зниження, найімовірніше, продовжиться. Дно малоймовірне, а очікуване зниження ключової ставки у другому півріччі, навіть якщо воно відбудеться, навряд чи стане потужним каталізатором зростання. Розмір пом'якшення грошово-кредитної політики, ймовірно, виявиться скромним.
Дивідендний фактор також не відіграє роль драйвера розвороту. Після виплат можливі точкові покупки, але їхнього обсягу недостатньо для зміни тенденції. Нові IPO, які очікуються до кінця року, швидше за все, матимуть характер «рятувального кола» для емітентів, а не інструменту для зростання та розвитку. Йдеться про компанії, які виходять на біржу для вирішення фінансових проблем, а не для масштабування бізнесу. Купувати такі папери — сумнівна стратегія.
Ключові драйвери другого півріччя
Основна увага ринку буде прикута до трьох факторів. Економічна ситуація та ключова ставка — це головний якір для настроїв інвесторів. Ставка зараз найсильніше впливає не лише на ринок облігацій, а й на ринок акцій. Дивідендні компанії будуть у фокусі, особливо ті, хто платить дивіденди на рівні ключової ставки або вище. Вони можуть почуватися краще за ринок, але впевненого зростання від них чекати не варто. Нові IPO, як показує досвід останніх років, практично не принесли доходу інвесторам, а більшість паперів торгуються нижче ціни розміщення. Висока невизначеність зі ставкою скоротить кількість охочих вийти на біржу.
Токенізація, брокерські застосунки та стратегія
Інтерес до брокерських застосунків, на думку низки аналітиків, пов'язаний не з припливом нових приватних інвесторів, а з обмеженнями доступу до іноземних майданчиків. Однозначно оцінити попит за цим показником складно. До токенізації акцій через криптоінфраструктуру ставлення скептичне. Головна проблема — облік прав. Володіння через токени створює ризики для власників, особливо в контексті сірого капіталу та американської юрисдикції. Податкові послаблення у цьому форматі для великих капіталів практично не мають цінності. Для дрібних портфелів це може бути цікавішим за пряму торгівлю на біржі, але для великих — це додатковий ризик.
Для приватного інвестора з горизонтом 2–3 роки оптимальна стратегія виглядає так: основа портфеля — облігації, переважно ОФЗ (короткі та середні), з можливою довгостроковою частиною залежно від профілю ризику. Акції — лише невеликою часткою, з обережними та регулярними покупками, оскільки невідомо, в якому році буде досягнуто дно: цього, наступного чи через 3–5 років. Золото — однозначно ні, це неінвестиційний та нецікавий актив. Кеш допустимий як вичікувальна позиція з розміщенням на депозитах, в овернайті або угодах репо.
Коментар Cryptalist: Поточна ситуація на російському ринку — класичний приклад «ведмежої фази» в умовах жорсткої грошово-кредитної політики та відсутності позитивних тригерів. Інвесторам варто готуватися до затяжного періоду низької дохідності в акціях та робити ставку на консервативні інструменти. Криптовалюти, у даному контексті, залишаються високоризиковим активом, і їх включення до портфеля потребує крайньої обережності, особливо на тлі глобальної невизначеності.