Російський фондовий ринок переживає одну з найтриваліших корекцій за останні роки. Зниження триває вже 17 тижнів поспіль, і поки що жоден із профільних фахівців не береться стверджувати, що дно досягнуто. Ситуація на ринку нагадує не стільки стагнацію, скільки класичну «ведмежу фазу», коли активи дешевшають без явних негативних новин — просто через відсутність попиту.
Дно не проглядається: песимізм домінує
Поточне падіння не є «повільним згасанням» — це повноцінна корекція. Індекс Мосбіржі скоригувався майже на 25% за 17 тижнів. На ринку переважають виключно песимістичні настрої трейдерів. Зниження ставки ЦБ у другому півріччі, швидше за все, відбудеться, але його розмір навряд чи виявиться достатнім для розвороту тренду.
Дивідендні виплати, які багато хто чекав як каталізатор зростання, швидше за все, відіграють роль лише тимчасового гальма для падіння. Після зарахування дивідендів можливі локальні покупки, але їхнього обсягу явно недостатньо для зміни тенденції. Нові IPO, які очікуються до кінця року, також не вселяють оптимізму. Компанії виходять на біржу не для розвитку, а для порятунку свого фінансового становища — це розміщення «рятувального кола», а не якісні історії зростання.
Ключові драйвери другої половини року
Головний фактор, що визначає динаміку ринку, — це ключова ставка та загальна економічна ситуація. Саме ставка зараз найсильніше впливає на настрої інвесторів, причому не лише на ринку облігацій, а й на ринку акцій. Дивідендні компанії привертатимуть увагу, особливо ті, що платять дохідність на рівні ключової ставки або вище. Однак в умовах негативного економічного фону вони лише почуватимуться краще за ринок, але впевненого зростання від них чекати не варто.
Що стосується нових IPO, досвід останніх років показує: практично жодне розміщення не принесло інвесторам доходу. Більшість паперів торгується нижче ціни розміщення. Висока невизначеність зі ставкою суттєво скоротить кількість компаній, готових до виходу на біржу.
Токенізація, брокерські застосунки та стратегії
Сплеск інтересу до брокерських застосунків пов'язаний не з припливом нових приватних інвесторів, а з обмеженнями з боку іноземних майданчиків. Оцінити реальний попит за цим показником неможливо. Органічне зростання є, але без серйозних змін.
До токенізації акцій через криптоінфраструктуру я ставлюся вкрай скептично. Головна проблема — облік прав. Бути акціонером із записом у реєстрі та володіти токенами — це принципово різні речі. Токенізація швидше відкриває можливості для сірого капіталу та несе великі ризики для американської системи. Податкові послаблення є, але для великих капіталів вони не мають цінності. Для дрібних портфелів це може бути цікавішим за пряму біржову торгівлю, але для великих — це додаткові ризики.
Моя рекомендація для приватного інвестора з горизонтом 2–3 роки:
- Облігації — основа портфеля, левова частка в ОВДП (короткі та середні), з можливою довгостроковою частиною залежно від профілю ризику.
- Акції — лише невеликою часткою, акуратними та регулярними покупками. Ніхто не знає, в якому році буде дно — цього, наступного чи через 3–5 років.
- Золото — однозначно ні, це абсолютно неінвестиційний та нецікавий актив.
- Кеш — допустимий як вичікувальна позиція з розміщенням на депозиті, в овернайті або угодах репо.
Аналітичний висновок: Російський ринок перебуває у глибокій корекції, і сподіватися на швидкий розворот поки що передчасно. Ключовим фактором залишається грошово-кредитна політика ЦБ. Інвесторам варто зосередитися на захисних інструментах — облігаціях та кеші — і лише обережно нарощувати позиції в акціях компаній зі стійким бізнесом та стабільними дивідендами, враховуючи геополітичні ризики та макроекономічний фон.