Російський криптоконтур будується для транскордонних розрахунків, але санкційний тиск поступово звужує можливості для виходу за кордон. Цей парадокс ставить під сумнів економічну доцільність усієї конструкції.
Створення регульованого криптоконтуру в Росії — завдання не стільки технологічне, скільки політичне та економічне. Учасники ринку та державні регулятори переслідують різні цілі, але сходяться в одному: де-факто існуюча індустрія цифрових активів має бути легалізована та виведена з тіні. Однак санкційні ризики, особливо в рамках 20-го пакету ЄС, можуть суттєво змінити правила гри.
Для кого створюється криптоконтур?
Криптоконтур — це не єдиний продукт, а екосистема для різних категорій користувачів. Для зовнішньоторговельних компаній це органічне розширення експериментального правового режиму (ЕПР) на широке коло учасників. Для інвестиційних підрозділів — розширення лінійки цифрових продуктів, включаючи можливості для цифрових фінансових активів (ЦФА), залучення міжнародних інвесторів та створення вторинного обігу. Для банків — можливість розширити кредитування, включаючи довгострокове, короткострокове, факторинг та сек'юритизацію боргів.
Держава, в особі ЦБ, Мінфіну та ФНС, зацікавлена у виведенні індустрії в регульоване, оподатковуване поле та вирішенні проблем, пов'язаних з ПВК/ФТ та вимогами FATF. Для кожної категорії — і для юросіб, і для фізосіб — знайдуться інструменти та сервіси, яких зараз не вистачає.
Санкції та стійкість контуру
Обхід санкцій не є основною метою криптоконтуру, але тиск на нього вже чиниться. Учасники ринку усвідомлюють ризики та вживають заходів щодо їх зниження. Побоювання, що інфраструктурні елементи потраплять під вторинні санкції, поділяються не всіма експертами. Система здатна працювати, як це відбувається з фіатними операціями.
Для зниження санкційного ризику використовуються три ключові підходи:
- Взаємодія з ліцензованими рішеннями та проміжними ланками платіжного ланцюжка. Це допомагає розмивати слід та знижувати навантаження на прямі канали.
- Управління емісією стейблкоїнів на базі банків. Технічно неможливо відстежити та заблокувати всю систему емісії цілком: вона легко дублюється, запускається з нуля та масштабується всередині Росії.
- Використання альтернатив: ЦФА, інвестиційні продукти та токенізація стають резервним варіантом на випадок найжорсткіших сценаріїв.
Чи є сенс у замкнутому контурі?
Цінність криптовалюти — в її транскордонності. Якщо контур буде повністю замкнутий всередині РФ, його економічний сенс суттєво зменшиться. Однак повна ізоляція неможлива через децентралізовану природу цифрових валют. Спроби обмежити вхід-вихід у фіат за межами Росії не закриють контур повністю: не всі країни підтримують політику ізоляції РФ, а сфера DeFi розвинена настільки, що технічно неможливо поставити всі бар'єри, не знищивши відповідні інструменти.
Економічний сенс російського криптоконтуру — дати ринку можливість обійти фіатні обмеження за допомогою криптовалюти та заробити на цьому.
Хто виграє, а хто програє?
У довгостроковій перспективі в програші опиниться лише чорний ринок. Він не зникне остаточно, але фінансовий потік через повністю нерегульовані організації поступово знижуватиметься. Всі інші учасники лише виграють.
Російські банки вже розгортають власну інфраструктуру та вміють працювати з криптоінструментами, тому вони опиняються у виграші. Малий та середній капітал, а також стартапи програють. Для них є три шляхи:
- Міграція в інші країни.
- Продаж банкам найближчим часом.
- Створення продуктів, на які у банків поки що не вистачає часу, але які потрібні ринку та конкретним банкам-клієнтам.
Під кого будують криптодепозитарії?
Банки створюють криптодепозитарії та криптогаманці для своїх клієнтів — це вимога законодавства. Використання криптовалюти давно вийшло за рамки вузького кола анонімних користувачів: купівля машини чи нерухомості за крипту, переказ коштів за кордон вимагають доказів легального походження коштів та готовності до питань про податки. Саме в цьому функція депозитаріїв та регульованих гаманців — допомога користувачам у легальному контурі.
Перегини з боку учасників ринку та держави неминучі, причому не стільки через злий умисел, скільки через некомпетентність: нові продукти складні на технічному та користувацькому рівнях, і знадобляться роки підвищення кваліфікації всіх учасників.
Думка аналітика: Регуляція неминуче змінить ринок, давши «зелене світло» лише інституційним гравцям з великими клієнтськими базами. Йдеться про новий сегмент користувачів криптодепозитаріїв та криптогаманців — це діючі традиційні гравці, клієнти банків, фізичні та юридичні особи, які отримають той самий сервіс у пріоритетному для них банку.