Апаратні гаманці Tangem, виконані у форматі NFC-карток, виявилися вразливими до фізичної атаки. Дослідник із підрозділу Ledger Donjon, Баптістен Буало, продемонстрував метод лазерної ін'єкції збоїв, який дозволяє скинути пароль на пристрої та отримати повний доступ до активів, що зберігаються.
Проблема криється в архітектурі самих карток. Всередині використовується захищений чіп Samsung S3D232A, сертифікований за стандартом EAL6+. Однак, як показав аналіз, логіка прошивки, що відповідає за перевірку стану при зміні пароля (інструкція SetPin), може бути обійдена. Зазвичай для скидання пароля потрібне або знання старого, або наявність другої резервної картки. Але лазерний імпульс наносекундної тривалості, спрямований у конкретну область чіпа, порушує цю перевірку та змушує пристрій прийняти новий пароль без жодних підтверджень.
Технічні деталі атаки
Процес атаки вимагає серйозної підготовки. Спочатку дослідник розкриває картку, оголюючи чіп. Потім, використовуючи аналіз побічних каналів, визначається точний момент виконання вразливої перевірки. Після того, як параметри для конкретної моделі чіпа знайдені, кожна наступна спроба злому займає близько двох годин. Успішне скидання пароля негайно дає атакуючому можливість підписувати транзакції та виводити кошти.
Ключовий момент — це атака фізична та інвазивна. Вона не може бути проведена віддалено або приховано, а картка після втручання залишається пошкодженою. Як зазначає сам Буало, єдиний реальний сценарій ризику — це загублена або вкрадена картка. Якщо пристрій знаходиться при вас, дана атака неможлива.
Вартість необхідного обладнання оцінюється приблизно в $250 000. Сюди входять лазерна установка, інструменти для аналізу побічних каналів і, що не менш важливо, глибокі знання в галузі апаратної безпеки.
Реакція Tangem та практичні висновки
Представники Tangem, у свою чергу, назвали ризик для звичайних користувачів «практично неіснуючим», підкресливши, що сценарій вимагає фізичного доступу до картки та дорогого лабораторного обладнання. Вони також вказали, що Ledger Donjon є дослідницьким підрозділом їхнього прямого конкурента, і закликали враховувати цей контекст при оцінці висновків. У компанії слушно зауважили, що за наявності достатніх ресурсів прошивку будь-якого захищеного елемента можна вивчити та спробувати експлуатувати.
Однак Буало підкреслює обмеженість навіть сертифікації EAL6+. Вона підтверджує стійкість самого чіпа до певних апаратних атак, але не гарантує, що програмна логіка, яка працює поверх нього, не містить вразливих місць. Рекомендації експерта включають впровадження множинних незалежних перевірок для критичних операцій, більш стійке кодування станів та посилення захисту процедури зміни пароля, навіть якщо функцію відновлення вимкнено.
Моя професійна думка: Даний випадок — класичний приклад того, що сертифікація «заліза» не є панацеєю, якщо «софт» на ньому написаний з вадами. Для масового користувача загроза мінімальна, оскільки вимагає фізичного доступу до пристрою та значних ресурсів. Однак для власників великих сум, які можуть стати цілеспрямованою мішенню, це серйозний сигнал про необхідність диверсифікації зберігання активів та використання гаманців з можливістю оновлення прошивки.