Моя команда Protocol Security в Ethereum Foundation провела масштабний експеримент: ми запустили скоординованих ІІ-агентів проти ключових компонентів інфраструктури блокчейну. Під прицілом опинилися системне ПЗ, криптографічний код і смарт-контракти. Результати виявилися несподіваними — і вельми показовими.
Переосмислення ролі ІІ у безпеці
Головний висновок, який ми зробили, не в тому, що агенти знаходять баги. Це було очікувано. Здивувало інше: наскільки мало зусиль знадобилося для їх пошуку і як багато — для відокремлення реальних вразливостей від хибних спрацьовувань. ІІ не замінив людину, а змістив вузьке місце. Раніше дослідники витрачали масу часу на генерацію гіпотез, тепер — на верифікацію величезного потоку кандидатів.
Ми відмовилися від схеми з одним «суперагентом». Натомість розгорнули кілька спеціалізованих систем, що працюють паралельно проти одного репозиторію. Одні займалися розвідкою коду, інші — пошуком вразливостей, заповненням прогалин і валідацією. Координація відбувалася через спільний репозиторій і систему контролю версій. Така архітектура дозволила різко прискорити процес, але не усунула необхідність ручної перевірки: кожного кандидата потрібно незалежно відтворити на реальному коді.
Що вдалося знайти
Публічно розкритий приклад — вразливість CVE-2026-34219 у Rust-реалізації libp2p gossipsub. Вона пов'язана з обробкою backoff expiry — періоду, протягом якого вузол тимчасово обмежує взаємодію з піром. Помилка дозволяла віддалено викликати аварійне завершення процесу через спеціально сформоване PRUNE-повідомлення з майже максимальним значенням backoff. Причина — неперевірена арифметика при додаванні Instant + Duration, що призводить до переповнення.
Однак ми не розкриваємо точну кількість реальних багів, знайдених агентами. У блозі згадується кілька знахідок, але публічно названо лише одну. Більшість кандидатів виявилися хибнопозитивними, дублями або проблемами поза рамками перевірки. Це не провал, а нормальна частина методу. Мета — швидко відкидати невірні та підкріплювати реальні доказами.
Межі можливостей
ІІ-агенти гірше справляються з вразливостями, які проявляються лише через довгий ланцюжок коректних дій. Така логіка вимагає не просто знайти підозрілий фрагмент коду, а й довести, що вся послідовність станів дійсно досяжна. Це залишається зоною відповідальності людини.
Публікація вийшла на тлі реорганізації фонду: скорочення штату на 20%, оновлення структури управління та урізання бюджету на 40% з переходом до моделі довгострокового управління капіталом. Також розформовано команду Protocol Support, яка займалася координацією розробки протоколу. У березні ми закріпили принцип мінімального втручання в розвиток мережі, а до 2029 року плануємо впровадити квантовий захист.
Мій коментар: Експеримент підтверджує, що ІІ — потужний інструмент для автоматизації рутинних завдань в аудиті безпеки, але він не здатний замінити глибокий аналітичний розум. Ключовий виклик — не пошук багів, а фільтрація шуму. Поки агенти генерують масу кандидатів, реальна цінність залишається за людиною, здатною відрізнити зерна від полови.