Уряд Японії та Банк Японії (BOJ) фактично проводять взаємовиключну економічну політику, створюючи унікальну за своєю небезпекою конфігурацію для фінансових ринків. З одного боку, ми спостерігаємо посилення монетарної політики та скорочення балансу регулятора, з іншого — нарощування бюджетних витрат і фіскальне стимулювання. Така роздвоєність, на мою оцінку, закладає міну уповільненої дії під глобальну ліквідність, включаючи ринок цифрових активів.
Пенсійний гігант розвертається додому
Ключовим тригером може стати зміна курсу найбільшого у світі державного пенсійного фонду GPIF з активами в $1,5 трлн. Зараз близько половини його портфеля припадає на іноземні акції та облігації. Якщо фонд почне репатріювати капітал, перекладаючись в японські активи, це викличе масштабний відтік коштів з ринків США та інших країн. Навіть невеликий зсув на 1-2% здатен рухати глобальні боргові ринки.
Паралельно вийшли свіжі дані щодо інфляції: індекс цін виробників (PPI) прискорився до 7,1% у річному вираженні, перевищивши прогноз у 6,8%. Логіка підказує, що зростаюча інфляція та підготовка фонду до купівлі облігацій повинні штовхати дохідність вгору. Однак реальність виявилася іншою: дохідність 10-річних JGB впала на 10 базисних пунктів, до 2,775%, а 20-річних — до 3,765%. Ринок залишається надзвичайно чутливим після кризи січня 2026 року, коли дохідність 40-річних паперів вперше перевищила 4%.
BOJ відходить убік, а уряд нарощує борг
Додатковий тиск створює сам BOJ. Регулятор активно скорочує свій баланс — приблизно на $502 млрд від піку 2024 року, до $4,33 трлн. Чим менше покупок з боку центробанку, тим більше пропозиції облігацій ринку доводиться поглинати самостійно. І це відбувається саме тоді, коли уряд планує нарощувати борг. Податкова реформа додає олії у вогонь: зниження податку на продукти харчування з 8% до 1% з квітня 2027 року та перерозподіл випадаючих доходів (близько 600 млрд єн на рік) у вигляді прямих виплат малозабезпеченим означає ще більше державних витрат, які будуть покриті новими випусками облігацій.
Керрі-трейд під прицілом: біткоїн у зоні ризику
Особливу небезпеку становить японський керрі-трейд: глобальні фонди позичають дешеві єни для купівлі більш дохідних активів за кордоном. За оцінками, обсяг цих позицій все ще становить від $4 до $8 трлн. При цьому цього року Японія вже витратила $72-73 млрд на «захист» єни, але пара USD/JPY все одно досягла 40-річного максимуму в 162.
Прецедент вже був: у серпні 2024 року підвищення ставки BOJ лише на 0,15% спровокувало швидке згортання керрі-трейду. Nikkei впав більш ніж на 12% за одну сесію, а біткоїн впав з $65 000 до менш ніж $50 000 менш ніж за тиждень через масові маржин-коли за позиціями з плечем. Зараз ризики повторення сценарію високі як ніколи: борговий ринок Японії під тиском, інфляція прискорюється, а єна тримається біля історичних мінімумів.
Моя експертна думка: Одночасне посилення політики, скорочення балансу центробанку та зростання бюджетних витрат створюють безпрецедентну конструкцію для глобальних ринків. Інвесторам у біткоїн та інші ризикові активи варто уважно стежити за динамікою пари USD/JPY — різке зміцнення єни може стати спусковим гачком для нової хвилі ліквідацій, здатної обвалити криптовалюти на 20-30% за лічені дні.