Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав указ, що регулює індустрію цифрових активів. Документ легалізує майнінг на попутному нафтовому газі (ПНГ) та запускає формування регульованого ринку криптовалют і стейблкоїнів. Однак, як показує мій аналіз, всупереч очікуванням, масової міграції російських майнерів до Казахстану не відбудеться.

Що насправді пропонує Казахстан?

Указ передбачає кілька ключових заходів: переведення операцій з криптоактивами в правове поле, створення умов для добровільного розкриття цифрових активів, що знаходяться на закордонних майданчиках, та дозвіл бізнесу використовувати стейблкоїни для транскордонних розрахунків. Особливо варто відзначити звільнення доходів фізичних осіб від ПДФО за умови проведення операцій через казахстанську інфраструктуру. Це сміливий крок, який структурно перегукується з російськими дискусіями про декларування гаманців, але на відміну від позиції ЦБ РФ, Казахстан займає більш ліберальну позицію щодо стейблкоїнів.

Попутний газ: не панацея, а головний біль

Багато хто сприйняв легалізацію майнінгу на ПНГ як манну небесну. Однак, як справедливо зазначають експерти, технічні особливості самого газу роблять цей процес вкрай неефективним. Попутний газ дуже сірчистий і брудний, а значна частина капітальних витрат йде на його очищення. Діючі російські проекти в основному працюють на сухому відбензиненому газі (СОГ) або природному газі — обидва варіанти чистіші та дешевші в організації інфраструктури.

Чому майнери не побіжать до Казахстану?

Ключовий висновок, до якого приходять опитані мною фахівці, — масової міграції не буде. Аргументи різні, але сходяться в одному: економіка не сходиться.

  • Інфраструктурна прив'язка: Обладнання вже завезено до Росії з ПДВ. Перевозити його — значить нести додаткові збитки.
  • Ціна газу: У Росії тариф для майнерів становить 7-8 рублів за кубометр газу, тоді як у Казахстані — вже 14 рублів. Спеціальний тариф поки не узгоджений.
  • Історичний прецедент: У 2020 році Казахстан займав 2-3 місце у світовому хешрейті, але через складні вимоги до легального оформлення майнери поїхали звідти до Росії. Історія може повторитися.

Білорусь як реальна альтернатива

Найпривабливішою юрисдикцією для російських майнерів сьогодні виглядає не Казахстан, а Білорусь. Там податок на доходи від майнінгу становить лише 1%, а тариф на електроенергію — близько 4 рублів за кВт/год. Для порівняння: у Росії — 5,5 рублів і податок 22%. Саме тому одна з компаній вже будує великий майданчик на 80 МВт спільно з Парком високих технологій у Білорусі.

Проблеми російських майнерів та висновки

Ситуація в Росії погіршується. З майже 200 000 майнерів офіційно зареєстрували діяльність лише близько 5 500 — тобто 97% ринку залишається в тіні. За підсумками 2025 року скарбниця може недоотримати понад 90% запланованих податкових надходжень від майнінгу. Паралельно стискається географія легального видобутку: з 2025 року майнінг заборонено в десяти регіонах, і розглядається заборона в цілій енергосистемі Центру, що включає 19 суб'єктів.

Моя експертна думка: Казахстанський указ — це скоріше декларація про наміри, ніж реальний каталізатор для міграції. Поточні умови в Казахстані (висока ціна газу, невизначеність з тарифами та податками) роблять його менш привабливим, ніж Білорусь або навіть деякі енергонадлишкові регіони Росії. Поки влада РФ буде посилювати регулювання та підвищувати податки, найдалекоглядніші гравці шукатимуть притулок не в Казахстані, а в більш ліберальних юрисдикціях, таких як Білорусь. І це — питання часу та ціни біткоїна.