Казахстан робить рішучий крок у бік інтеграції цифрових активів у національну економіку. Президент Касим-Жомарт Токаєв підписав указ «Про заходи щодо стимулювання та розвитку індустрії цифрових активів у Республіці Казахстан». Документ спрямований на створення «сучасної та прозорої екосистеми цифрових фінансових послуг».
Розробкою указу займалися Міністерство штучного інтелекту та цифрового розвитку спільно з Національним банком, профільними державними органами та Міжнародним фінансовим центром «Астана». Це свідчить про комплексний підхід влади до регулювання сектору.
Ключові положення указу
Однією з центральних ініціатив є опрацювання механізмів використання цифрових активів та стейблкоїнів у транскордонних розрахунках. Влада прагне надати бізнесу додаткові канали для експортно-імпортних операцій у регульованому контурі. Це особливо актуально в умовах глобальних санкційних обмежень.
Окремий блок указу присвячений виведенню операцій із криптоактивами у правове поле. Передбачається добровільне розкриття цифрових активів, які раніше перебували на іноземних нерегульованих майданчиках, з подальшим переведенням на платформи вітчизняних провайдерів. Для фізичних осіб планується звільнення від індивідуального прибуткового податку на доходи від операцій із цифровими активами через регульовану казахстанську інфраструктуру.
Майнінг та енергетика
Указ також зачіпає майнінгову індустрію. Вводиться механізм використання попутного нафтового та природного газу на родовищах для автономного вироблення електроенергії. Цю енергію можна буде спрямовувати на майнінг криптовалют, якщо ресурси не потрібні для державних потреб. Це рішення може значно знизити енергетичні витрати для майнерів та зменшити екологічний слід галузі.
Крім того, документ включає розвиток токенізованих фінансових інструментів (RWA) та національної торгової блокчейн-інфраструктури. Реалізація ініціатив буде закріплена в окремому плані заходів із чіткими термінами та відповідальними виконавцями.
Нагадаю, що восени 2025 року Центральний банк Казахстану анонсував формування державного крипторезерву обсягом від $500 млн до $1 млрд. Цей крок у поєднанні з новим указом демонструє стратегічне бачення Астани: Казахстан прагне стати регіональним хабом для цифрових активів.
Мій аналіз: Цей указ — це не просто формальність, а продумана спроба створити повноцінну юрисдикцію для криптоіндустрії. Податкові пільги та легалізація — потужний стимул для залучення капіталу. Однак успіх залежатиме від того, наскільки прозорою та зручною виявиться інфраструктура для учасників ринку. Питання практичної реалізації та взаємодії з міжнародними регуляторами залишаються відкритими.