Президент Касим-Жомарт Токаєв офіційно затвердив указ, спрямований на формування «сучасної та прозорої екосистеми цифрових фінансових послуг». Документ, розроблений Міністерством штучного інтелекту та цифрового розвитку спільно з Нацбанком та Міжнародним фінансовим центром «Астана», задає вектор на системну інтеграцію криптоактивів в економіку країни.
Ключовий елемент указу — створення правового механізму для використання цифрових активів та стейблкоїнів у транскордонних розрахунках. Це відкриває бізнесу регульовані канали для експортно-імпортних операцій, що особливо актуально в умовах санкційного тиску на традиційні фінансові потоки. По суті, Казахстан позиціонує себе як юрисдикцію, готову запропонувати альтернативні платіжні маршрути на базі блокчейну.
Особливої уваги заслуговує блок, присвячений легалізації раніше нерегульованих операцій. Влада пропонує добровільне розкриття цифрових активів, що знаходяться на іноземних нерегульованих майданчиках, з подальшим переведенням на платформи вітчизняних провайдерів. Для фізичних осіб передбачено звільнення від індивідуального прибуткового податку на доходи від операцій з цифровими активами, проведених через казахстанську регульовану інфраструктуру. Це потужний стимул для повернення капіталу в юрисдикцію.
Окрема норма указу стосується майнінгу. Дозволяється використання попутного нафтового та природного газу для автономного вироблення електроенергії, яка може спрямовуватися на видобуток криптовалют, якщо ресурси не затребувані для державних потреб. Це не лише знижує екологічне навантаження від спалювання газу на факелах, але й забезпечує майнерів дешевим енергоресурсом.
Крім того, указ стимулює розвиток токенізованих фінансових інструментів та національної торгової блокчейн-інфраструктури. Реалізація всіх ініціатив буде закріплена в окремому плані заходів із чіткими термінами та відповідальними виконавцями.
Коментар експерта: Казахстан послідовно перетворюється на одного з ключових гравців на пострадянському просторі у сфері регульованих цифрових активів. Поєднання податкових пільг, легалізації майнінгу на попутному газі та амбітного плану зі створення крипторезерву обсягом до $1 млрд (анонсованого ЦБ восени 2025 року) формує унікальний інвестиційний клімат. Це може стати каталізатором притоку як інституційного, так і роздрібного капіталу в регіон.