Касим-Жомарт Токаєв, президент Республіки Казахстан, офіційно затвердив указ «Про заходи щодо стимулювання та розвитку індустрії цифрових активів». Цей документ знаменує перехід країни до створення повноцінної, прозорої та регульованої екосистеми цифрових фінансових послуг. Ініціативу розробляли Міністерство штучного інтелекту та цифрового розвитку спільно з Національним банком та Міжнародним фінансовим центром «Астана».

Ключовий аспект указу — впровадження цифрових активів і стейблкоїнів у транскордонні розрахунки. Влада має намір надати бізнесу легальні канали для експортно-імпортних операцій, що особливо актуально в умовах глобальних економічних зрушень. Це не просто експеримент, а стратегічний крок з інтеграції криптовалют у реальний сектор економіки.

Легалізація та податкові стимули

Особливої уваги заслуговує блок, що стосується виведення операцій із криптоактивами у правове поле. Указ передбачає механізм добровільного розкриття цифрових активів, які раніше перебували на іноземних нерегульованих біржах, та їх переведення на платформи казахстанських провайдерів. Для фізичних осіб, які використовують регульовану інфраструктуру, доходи від операцій із цифровими активами будуть звільнені від індивідуального прибуткового податку. Це потужний стимул для «сірого» капіталу повернутися в легальний обіг.

Майнінг та енергетика

Указ також зачіпає майнінгову індустрію. Дозволяється використання попутного нафтового та природного газу для автономного вироблення електроенергії, яка може бути спрямована на видобуток криптовалют — за умови, що ресурси не потрібні для державних потреб. Це раціональне рішення, яке дозволяє утилізувати енергоресурси, що в іншому випадку спалювалися б даремно, і водночас підтримувати майнінговий сектор.

Токенізація та інфраструктура

Документ включає розвиток токенізованих фінансових інструментів та національної торговельної блокчейн-інфраструктури. Усі ініціативи будуть закріплені в окремому плані заходів із чіткими термінами та відповідальними виконавцями. Нагадаю, що раніше, восени 2025 року, Центральний банк Казахстану анонсував формування державного крипторезерву обсягом від $500 млн до $1 млрд.

Моя експертна оцінка: Казахстан послідовно рухається до статусу одного з провідних крипто-хабів Центральної Азії. Поєднання податкових пільг, легалізації майнінгу та планів щодо створення державного резерву формує унікальне середовище для інституційного та роздрібного прийняття цифрових активів. Однак успіх ініціативи залежатиме від оперативності впровадження регулювання та здатності влади ефективно боротися з тіньовим сектором.